СТИМУЛЮВАННЯ ОСІБ ДО ПРАВОМІРНОЇ ПОВЕДІНКИ ЯК ЗАСІБ ДОСЯГНЕННЯ ЗАВДАННЯ В ПРОЕКТІ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/LST/2021-3-19

Ключові слова:

засоби кримінально-правового інструментарію, завдання кримінального закону, права і свободи людини та громадянина, правомірна поведінка, стимулювання, дотримання кримінальних заборон, використання суб’єктивного права, позитивна посткримінальна поведінка.

Анотація

У Проекті Кримінального кодексу України як завдання вказано убезпечення правовими засобами прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства, держави й міжнародного співтовариства від кримінальних правопорушень. Серед засобів його досягнення досліджується стимулювання осіб до правомірної поведінки. Метою статті є визначення стимулювання правомірної поведінки як засобу убезпечення правовими засобами прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства, держави й міжнародного співтовариства від кримінальних правопорушень. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) окреслення стимулювання правомірної поведінки в широкому сенсі як комплексу юридичного інструментарію, яким володіє кримінальне право як упорядник суспільних відносин; 2) визначення стимулювання у вузькому розумінні як позитивних засобів кримінально-правового інструментарію у вигляді заохочення, тому що стимулювання не може полягати в примусу до тієї чи іншої поведінки під страхом покарання; 3) довести, що засоби правового стимулювання (права, обов’язки, заохочення, заборони, покарання тощо), що комбінують у визначений законом спосіб, безпосередньо беруть участь у правовому регулюванні та правовому впливі. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше розглядаються системні питання стимулювання осіб до правомірної поведінки як засобу убезпечення правовими засобами прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства, держави й міжнародного співтовариства від кримінальних правопорушень. Доведено, що стимулювання до правомірної поведінки кримінально-правовими засобами здійсню- ється на індивідуальному, груповому та загальносоціальному ціннісно-орієнтовних і психологічних рівнях. Зроблено висновок, що стимулювання правомірної поведінки як засобу убезпечення правовими засобами прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства, держави й міжнародного співтовариства від кримінальних правопорушень здійснюється на індивідуальному, груповому та загальносоціальному ціннісно-орієнтовних і психологічних рівнях. Основною формою реалізації є використання й дотримання всіма суб’єктами кримінально-правових приписів (права, обов’язки, заохочення, заборони, покарання, пробація тощо). Більшість громадян не вчиняють кримінальні правопорушення (злочини або проступки) у зв’язку зі своїми ціннісними установками та моральними принципами. Указана форма є основною, але не вичерпує правомірну кримінально-правову поведінку.

Посилання

Проект нового Кримінального кодексу України станом на 05.07.2021. URL: https://newcriminalcode.org.ua/criminal-code.

Калюжний Р.А., Лапка О.Я., Пікуля Т.О. Правові стимули в механізмі правового регулювання : монографія. Київ : МП Леся, 2013. 204 с.

Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности : монография. Киев : Наукова думка, 1985. 176 с.

Голик Ю.В. Уголовное право как система, стимулирующая позитивное поведение. Весь мир живет до тех пор, пока живет память человека : сборник науч. статей / под ред. В.С. Комиссарова. Москва : Моск. гос. ун-т, 2006. С. 28–34.

Навроцький В.О. Посткримінальна поведінка: поняття, види, правове значення. Проблеми пені- тенціарної теорії і практики : щоріч. бюл. Київ : КЮІ ХНУВС, 2005. Вип. 10. С. 99–110.

Косович В. Правовий вплив і правове регулювання: критерії розмежування. Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». 2008. Вип. 46. С. 21–25.

Онищенко Н.М. Правове регулювання та правовий вплив: поняття, взаємозумовленість та відмінність. Держава і право. 2004. Вип. 25. С. 3–5.

Звечаровский И.Э. Посткриминальное поведение: понятие, ответственность, стимулирование : монография. Иркутск : Изд-во Иркут. ун-та, 1993. 128 с.

Алексеев С.С. Философия права: история и современность: Проблемы, тенденции, перспективы : монография. Москва : Норма, 1999. 329 с.

Бехтерев В.М. Мозг и его деятельность : науч. издан. Москва-Ленинград : Госиздат, 1928. 327 с.

Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. Харків : Право, 2017. Том 17 : Кримінальне право / ред. В.Я. Тацій, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. 1064 р.

Голубовський В.Є. Правомірна поведінка: теоретико-методологічний аспект дослідження. Часопис Київського університету права. 2012. № 1. С. 68–72.

Капітанська С.А. Роль правомірної поведінки в процесі реалізації громадянами суб’єктивних прав та виконання юридичних обов’язків. Вісник Хмельн. ін-ту регіонального управл. і права : збірник наук. праць. 2002. Спецвип. № 1. С. 18–19.

Коломієць Н. Стимулювання правослухняної поведінки в кримінально-виконавчому праві. Национальный юридический журнал: теория и практика (Республика Молдова). 2016. Апрель. С. 113–116.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-18

Як цитувати

ХРЯПІНСЬКИЙ, П., & ПАРХОМЕНКО, В. (2021). СТИМУЛЮВАННЯ ОСІБ ДО ПРАВОМІРНОЇ ПОВЕДІНКИ ЯК ЗАСІБ ДОСЯГНЕННЯ ЗАВДАННЯ В ПРОЕКТІ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ. Law. State. Technology, (3), 126-133. https://doi.org/10.32782/LST/2021-3-19

Номер

Розділ

Статті