ДЖЕРЕЛА ПРАВА В УКРАЇНІ РАННЬОМОДЕРНОЇ ДОБИ: ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/LST/2022-1-2

Ключові слова:

джерело права, звичаєве право, нормативно-правовий акт, кодифікація, нормативно-правовий договір, міжнародно-правовий договір

Анотація

Метою наукової статті є аналіз двох класифікацій джерел права: правової та історичної. Виявлення співвідношення окремих видів джерел права на території України в обраний період для кращого розуміння закономірностей їх розвитку та чіткого усвідомлення приналежності історичних форм до сучасних. Методологія дослідження базується на використанні діалектичного методу, методів аналізу та синтезу, а також методів історизму, системного, порівняльного та проблемно-категоріального. Наукова новизна: обґрунтовано думку, що при класифікації джерел права варто виділяти не тільки формально-юридичні, але й джерела змісту та пізнання. Серед джерел змісту джерел права в обраний період проаналізовано вплив фактору входження території України до складу різних держав з різними правовими традиціями. Охарактеризовано джерела права, що діяли на території України з XVI по XVIII ст., а саме: звичаєве право, Литовські Статути, Магдебурзьке право, договірні статті гетьманів з царським урядом, акти гетьманської влади, акти Військової канцелярії, законодавчі акти царської влади. Досліджено їх приналежність до юридичних джерел права, прийнятих в правовій теорії. Зроблено висновок, що більшість з вказаних джерел, як офіційні акти компетентних органів, можна віднести до такого виду юридичних джерел права, як нормативно-правові акти, які стають основним джерелом права в означений період. Також, у договірних статтях та збірках Магдебурзького права можна простежити риси нормативно-правових договорів або міжнародно-правових договорів в першому випадку. Судові прецеденти як джерело права не набули самостійного значення, хоча судова практика згадувалася у збірках Магдебурзького права і використовувалася при створенні кодифікаційних збірок XVIII ст., що не були затверджені офіційно і можуть бути віднесені до джерел пізнання, або до історичних правових пам’яток.

Посилання

Бачур Б.С. Інститут земельних відносин у цивільному звичаєвому праві України в Х – середині ХІХ ст. (історико-правовий аспект). Одесса : ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2008. 204 с.

Бедрій М.М. Нормативно-правові акти як джерела правового регулювання діяльності копних судів на українських землях у XIV – XVIII ст.ст. Держава і право. № 47. 2010. С. 107 – 112.

Бойко І.Й. Держава і право Гетьманщини: Навч. посібник. Львів : «Світ», 2000. 113 с.

Вовк О.Й. Джерела міського права Гетьманщини другої половини XVII–XVIII століть: історико-правовий аналіз. Часопис Київського університету права. № 1. 2019. С. 33 – 42.

Будник С. І., Прус В. З., Шкуратенко О. В. Джерела права Української гетьманської держави (Війська Запорозького): навч. посібник. Київ : Національна академія внутрішніх справ, 2017. 212 с.

Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половині XVII – XVIII ст.: кордони, населення, право. Київ : Основи, 1996. 223 с.

Дрішлюк А.І. Поняття джерела права та його форми. Юридичний науковий електронний журнал. № 1. 2014. С. 13 – 19.

Кобилецький М. Магдебургське право в Україні. Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze. Львів : Львівський національний університет ім. І. Франка. № 10, 2019. С. 9 – 21.

Литвиненко М.А. Джерела історії України XVIII ст. Харків : Вид-во ХДУ, 1970. 154 с.

Майкут Х.В. Литовські статути та їх застосування в Україні. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2008. № 2. С. 1 – 9.

Остапенко Т.О. Правова система України-Гетьманщини у другій половині XVII – 80-х рр. XVIII ст. : автореферат дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Одеса, 2011. 21 с.

Папакін Г.B. Писемні джерела [Електронний ресурс]. Енциклопедія історії України: Україна – Українці. Кн. 2. Київ : «Наукова думка», 2019. 842 с. Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=2. 2. 7 (останній перегляд: 23.01.2022)

Пархоменко Н.М. Джерела права: проблеми теорії та методології. Монографія. Київ : ТОВ «Юридична думка», 2008. 336 с.

Правовий звичай як джерело українського права IX – XIX ст. / За ред. І.Б. Усенка. Київ : Наукова думка, 2006. 280 с.

Прус В.З. Джерела права України – Гетьманщини першої половини XVIII ст. Часопис Академії адвокатури України. Том 8. № 1(26). 2015. С. 38 – 46.

Рубаник В.Є. Інститут власності в Україні: проблеми зародження, становлення й розвитку в період до 1917 року: історико-правове дослідження. Харків : Легас, 2002. 352 с.

Скакун О.Ф. Теорія держави та права: Підручник. Харків : Консум, 2006. 656 с.

Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. Київ : Вид-во Київського університету, 1968. 170 с.

Шаповал В. Від Руської Правди до Декларації про державний суверенітет України. Віче. 2000. № 7. С. 15 – 25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-08

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА