ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ЩОДО ПРИМИРЕННЯ СТОРІН У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ДЕЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/LST/2022-1-15

Ключові слова:

адміністративне судочинство; примирення сторін у судовому процесі; примирення сторін у адміністративному судочинстві зарубіжних країн; повноваження суб’єктів владних повноважень щодо примирення; професійна підготовка суддів з питань посередництва і примирення

Анотація

Примирення сторін у адміністративному судочинстві характеризується такими основними особливостями: 1) може бути повним або частковим; 2) відбувається на основі взаємних поступок сторін; 3) пов’язане виключно з правами та обов’язків сторін із можливістю виходу за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 4) не може суперечити закону або передбачати вихід за межі компетенції суб’єкта владних повноважень; 5) є підставою для постановлення ухвали про затвердження умов примирення, яка може бути подана для її примусового виконання. Метою статті є розкриття повноваження суб’єктів владних повноважень щодо примирення сторін у адміністративному судочинстві: вітчизняний та зарубіжний досвід правового регулювання та деякі перспективи вдосконалення. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань : 1) розкриття зарубіжного досвіду повноважень суб’єктів владних повноважень щодо примирення сторін у адміністративному судочинстві; 2) виокремити перспективи вдосконалення повноваження суб’єктів владних повноважень щодо примирення сторін у адміністративному судочинстві. Наукова новизна. Висловлюючись щодо напрямів вдосконалення процедур примирення у адміністративному судочинстві, зазначено, що для розширення практики примирення сторін у адміністративному судочинстві мають бути вжиті заходи для усунення деяких стримуючих факторів, серед яких, зокрема, неспроможність суб’єктів владних повноважень досягти примирення через передбачені законодавством про організацію та порядок функціонування суб’єкта владних повноважень правові перешкоди для виконання умов примирення (недостатність повноважень для прийняття владного управлінського рішення, визначеного умовами примирення тощо) та ментальність публічного адміністрування, що не є сприятливою для вироблення суб’єктом владних повноважень разом із приватною взаємоприйнятного для них рішення із взяттям на себе відповідальності за його зміст та належне виконання. Також, не мають допускатись спроби використати процедури примирення всупереч їх призначенню для штучного затягування судового розгляду або зміни складу суду чи інших процесуальних зловживань. Як висновок, розмірковуючи над шляхами оптимізації інституційного та правового забезпечення примирення у адміністративному судочинстві на основі позитивного зарубіжного досвіду, слід визначитись щодо доцільності зобов’язання сторін подавати проект судового рішення, щодо якого сторони досягли примирення, повідомляти суд про підстави сподіватись на примирення, а також висловити міркування щодо направлення суддів на навчальний курс, присвячений аспектам посередництва і примирення.

Посилання

Сидєльніков О. Д. Інститут примирення сторін в адміністративному судочинстві : автореф. дис. … канд. юрид. наук. Харків, 2017. 21 с.

Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від. Дата оновлення: 1 січня 2022 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9921

International Association of Supreme Administrative 3. Jurisdictions. Alternative dispute resolution in administrative matters – Answers from the German Bundesverwaltungsgericht. 2016. URL: https://www.aihja.org/images/users/114/files/Germany_-_Report_2016_Germany-Repor2016.pdf.

United Kingdom Civil Procedure Rules of 1998 No. 3132. Status of 28 November 2019. URL: https://www.justice.gov.uk/courts/procedure-rules/civil/rules

Judiciary for England and Wales. The Administrative Court Judicial Review Guide 2018. URL: https://www.judiciary.uk/wp-content/uploads/2018/11/Admin_Court_JRG_2018_content_v3_web.pdf.

Kavalnė S., Saudargaitė I. Mediation in disputes between public authorities and private parties: comparative aspects. Jurisprudencija/Jurisprudence. 2011. 18 (1). p. 251-265.

Смокович М. Інститут врегулювання спору за участю судді потребує вдосконалення. Судово-юридична газета. 2019. URL: https://sud.ua/ru/news/publication/140687-institut-vregulyuvannya-sporu-zauchastyu-suddi-potrebuye-vdoskonalennya.

Михайлов О.М. Доцільність примирення у справах адміністративної юрисдикції: за і проти. Правові проблеми зміцнення української державності: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.: у 2 ч. 2011. Ч. 2. С. 77-80.

Kiełbowski M., Bartosiak A. Mediation in administrative proceedings. 2017. URL: http://www.codozasady.pl/en/mediation-in-administrative-proceedings/.

Красіловська З.В. Становлення інституту ме діації в системі публічного управління: теоретико-правовий аспект : автореф. дис. … канд. наук з держ. управління, спец. 25.00.01. Одеса, 2017. 20 с.

Противень С. Примирення сторін vs вирішення справи. Нова роль суду у вирішенні конфліктів. Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА». № 03. 2018. URL: http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA011179.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-08

Номер

Розділ

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО І ПРОЦЕС, ФІНАНСОВЕ ПРАВО, ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО