ОСОБЛИВОСТІ ПРИКЛАДНОГО СПРЯМУВАННЯ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ БЕЗПЕЦІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/IT/2025-1-10Ключові слова:
вища та прикладна математика в інформаційній безпеці, інформаційні технології, інформаційно-комунікаційні технології, ІТ-сфера.Анотація
У контексті цифровізації різних аспектів суспільного життя виникає нагальна потреба в оновленні підходів до викладання вищої та прикладної математики в інформаційній безпеці. Метою дослідження є ідентифікація особливостей прикладного спрямування викладання вищої та прикладної математики в інформаційній безпеці. На виконання мети досліджено та виявлено, що актуальним напрямом диверсифікації діяльності у сфері інформаційних технологій є ефективне їх використання при проєктуванні, модернізації та розробці систем сучасного програмного забезпечення. Методологія дослідження. Методологічні засади дослідження враховують концепції ідентифікації закономірностей прикладної спрямованості викладання вищої математики. У роботі використано комплекс взаємопов’язаних наукових методів, зокрема, методи системного аналізу, структурно-функціональний та метод узагальнення застосовано з метою виявлення особливостей та пріоритетів забезпечення прикладної спрямованості вищої математики в інформаційній безпеці; абстрактно-логічний метод, методи синтезу та екстраполяції – для обґрунтування теоретичних узагальнень, формулювання висновків, розробки практичних рекомендацій. Наукова новизна полягає у комплексному підході до дослідження сутності та особливостей забезпечення прикладної спрямованості вищої математики в інформаційній безпеці. Обґрунтовано, що створення, впровадження та оновлення інформаційних ресурсів вимагає від фахівців наявності знань з вищої та прикладної математики в інформаційній безпеці. Висновки. Враховуючи сучасні тенденції та потреби ринку праці закладам вищої освіти необхідно забезпечувати набуття здобувачами вищої освіти достатнього рівня знань з вищої та прикладної математики, що відповідатимуть стандартам та вимогам професійної діяльності, сприятимуть розвитку інформаційної та кібернетичної безпеки з урахуванням потреб суспільства та державних пріоритетів у період повоєнного відновлення.
Посилання
Спірін О. М., Вакалюк Т. А. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності бакалаврів інформатики щодо використання хмаро орієнтованого навчального середовища. Інформаційні технології і засоби навчання: 72(4). с. 226–245. 2019. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v72i4.3262
Капітон А. М. Інформаційно-обчислювальна компетентність майбутніх фахівців з інформаційних технологій. Інформаційні технології і засоби навчання. 93(1). с. 49–67. 2023. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.5195
Abysova M., Kravchuk M., Hurniak O. Digitalization in university education: didactic aspects. Information Technologies and Learning Tools. 93(1). с. 68–79. 2023. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5097
Pokhre S., Chhetri R., Literature A. Review on Impact of COVID-19 Pandemic on Teaching and Learning. Higher Education for the Future. 8(1). 2021. doi: https://doi.org/10.1177/2347631120983481
Bamforth S., Perkin G., Flint J. Understanding the student perspective of Microsoft OneNote as a learning resource in higher education. ICERI2019 Proceedings. 2019. 9838–9847.
Lavi R., Tal M., Dori Y. Perceptions of STEM alumni and students on developing 21st century skills through methods of teaching and learning. Studies in Educational Evaluation, 70. 2021. doi: https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2021.101002
Polyviou A., Venters W., Pouloud N. Distant but close: Locational, relational and temporal proximity in cloud computing adoption. Journal of Information Technology. 38. 2023. doi: https://doi.org/10.1177/02683962231186161
Gautam A., Bansal A. Effect of Features Extraction Techniques on Cyberstalking Detection Using Machine Learning Framework. Journal of Advances in Information Technology. 13. 2022. doi: https://doi.org/10.12720/jait.13.5.486-502
WIPO. Global Innovation Index 2022. Sept. 2022. URL: https://www.wipo.int/global_innovation_index/en/2022/
Бондаренко О. І. Кваліфікаційна невідповідність працівників країн ЄС у контексті оволодіння цифровими навичками. Інформаційні технології і засоби навчання. 95(3). с. 1–24. 2023. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.5195