ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ В КОНТЕКСТІ ЗАХИСТУ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Анотація

В статті здійснено аналіз дослідження забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури (далі – КІ), яке є одним з найважливіших викликів для сучасності. Кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури можуть мати руйнівні наслідки для національної безпеки, економіки та суспільства. З огляду на зростання кількості та витонченості кіберзагроз, особливого значення набуває ефективне правове регулювання у цій сфері. Мета роботи. Комплексний аналіз національного правового регулювання кібербезпеки з точки зору захисту критичної інфраструктури, виявлено проблеми в чинному законодавстві та надано конкретні рекомендації щодо його вдосконалення з урахуванням сучасних викликів та міжнародного досвіду. Для досягнення поставленої мети було використано наступний комплекс наукових методів Зокрема, аналіз та синтез нормативно-правових актів, проаналізовано тексти законів, стратегій та стандартів у сфері кібербезпеки та захисту інформаційної безпеки. Методологія. Розгляд правового регулювання як складної системи, що складається із взаємопов’язаних елементів методом узагальнення формулюючи загальність висновків на основі аналізу та синтезу. Основні закони, що регулюють питання кібербезпеки КІ в Україні. Особливу увагу приділено аналізу визначень ключових термінів, розподілу повноважень між державними органами, встановленню вимог до кіберзахисту та визначенню відповідальності за порушення у сфері кібербезпеки. Наукова новизна. комплексний аналіз правового регулювання кібербезпеки критичної інфраструктури в Україні з урахуванням, зокрема, поточних викликів, спричинених збройним нападом російської федерації, та міжнародного досвіду, і виявляє низку проблем у чинному законодавстві. Деякі ключові терміни не мають чіткого визначення, що ускладнює правозастосування, що існують проблеми з координацією між різними державними органами, відповідальними за кібербезпеку інформації та комунікацій, а також що існуючі механізми контролю за дотриманням законодавства є неефективними. Підвищення ефективності захисту об’єктів критичної інфраструктури від кіберзагроз, а також розглядають необхідність диференціації регуляторних підходів відповідно до критичності об’єкта. Висновки. Проведене дослідження дозволило зробити низку важливих висновків щодо поточного стану правового регулювання кібербезпеки критичної інфраструктури в Україні та визначити основні напрями його вдосконалення. Зокрема, необхідно уточнити термінологію, оптимізувати розподіл повноважень між органами державної влади, посилити вимоги до кібербезпеки та підвищити відповідальність за порушення. Реалізація запропонованих заходів дозволить підвищити рівень захисту критичної інфраструктури України від кіберзагроз.