ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЯК ЧИННИК ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ ГРОМАДЯН ДО ВЛАДИ

Анотація

Актуальність теми дослідження зумовлена збільшенням рівня недовіри громадян до влади в умовах воєнного стану, головними чинниками якої є корупція та відсутність дієвих механізмів притягнення публічних службовців в порядку регресу до цивільно-правової (матеріальної) відповідальності за заподіяну ними шкоду фізичним та юридичним особам. У статті розглянуто сучасні виклики ліберальних демократій, зокрема зростання недовіри населення до урядів і вплив популістської політики на соціально-політичну стабільність. Вказано на ризики, пов'язані з цим явищем, включаючи соціальну нерівність та глобальні конфлікти. Констатовано, що в Україні популізм спричинив масові заворушення, корупцію та недовіру громадян до влади. Констатовано, що низький рівень довіри суспільства до влади є вкрай небезпечним в умовах воєнного стану, оскільки слугує інструментом боротьби держави-агресора проти України як на світовій арені, шляхом підтримання наративу російської федерації про «нелегітимність» української влади, так і всередині країни через різноманітні інформаційно-психологічні операції. Проаналізовано законодавчі аспекти відповідальності державних службовців за завдану шкоду, вказуючи на обмежену можливість притягнення їх до цивільно-правової відповідальності. Наведено статистичні дані витрат держави, пов’язаних із відшкодуванням збитків, заподіяних чиновниками, та низький відсоток регресних позовів проти них. Витрачання державою з бюджету, замість особистих коштів публічних службовців, сотень мільйонів гривень у якості відшкодування шкоди за незаконні рішення, дії та бездіяльність таких службовців, виглядає особливо цинічно, з огляду не текст присяги державного службовця вірно служити Українському народові. У статті також досліджено правове регулювання можливості притягнення народних депутатів, Президента України та членів Кабінету Міністрів України в порядку регресу до цивільно-правової (матеріальної) відповідальності за шкоду, завдану фізичним та юридичним особам під час виконання обов’язків та повноважень. Вказано, що відсутність механізму притягнення народного депутата, Президента та члена Кабінету Міністрів України до цивільно-правової (матеріальної) відповідальності в порядку регресу є приводом до дискусій серед науковців, політиків та правників.