ВІД ТРАДИЦІЙНИХ ДО ЦИФРОВИХ РІШЕНЬ: СУЧАСНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ПІДХОДУ У ХАРЧОВІЙ ГАЛУЗІ

Анотація

У статті було виділено ключові особливості впровадження інформаційно-аналітичного підходу в умовах цифрової трансформації харчової галузі, що стало актуальним з огляду на сучасні вимоги до прозорості, якості та конкурентоспроможності продукції. Розглянуто ключові елементи інформаційно-аналітичного підходу, які реалізуються через застосування інструментів для збору, обробки та аналізу великих даних, інтеграції технологій Інтернету речей (IoT), штучного інтелекту (ШІ) і дозволяють оптимізувати управлінські рішення, знижуючи вплив людського фактору та підвищуючи ефективність виробничих процесів. Проаналізовано моделі «Великі дані та аналітика» і «Прогнозування і моделювання», які надають підприємствам можливості більш гнучкого реагування на ринкові зміни та дозволяють мінімізувати ризики шляхом прогнозування та моделювання сценаріїв розвитку. Досліджено виклики, які виникають у процесі цифровізації, через брак ресурсів у малих та середніх підприємств для впровадження дорогих інформаційно-аналітичних технологій, дефіцит кваліфікованих кадрів та відсутність уніфікованих стандартів для обробки і зберігання даних. Визначено, що важливим аспектом для успішної цифровізації є створення комплексної державної інфраструктурної підтримки, яка б сприяла інтеграції нових технологій у харчову галузь, через механізми фінансування, стимулювання інновацій та підтримку підготовки фахівців. Акцентовано увагу на необхідності узгоджених дій держави, бізнесу та освітніх закладів для створення відповідних умов для цифрової трансформації галузі, яка б забезпечила зниження витрат, підвищення ефективності та забезпечення стабільного розвитку в довгостроковій перспективі. Розширено розуміння ролі державного регулювання у підтримці цифровізації, включно з ініціативами щодо створення нормативної бази, яка б забезпечувала прозорість та відповідала вимогам цифрової економіки. Надано рекомендації щодо застосування інформаційно-аналітичних інструментів для підвищення якості управління ланцюгами постачання, покращення контролю за якістю продукції та забезпечення стабільності у процесах виробництва. Зроблено висновки щодо необхідності взаємодії держави і бізнесу для створення конкурентоспроможної та стійкої харчової галузі, здатної відповідати на глобальні виклики.