ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ ЯК ОБ’ЄКТА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю обґрунтування теоретичних підходів до територіальної організації влади як одного з визначальних об’єктів публічного управління. Від ефективного функціонування представницької чи виборчої влади на мікрорівні, на рівні громад, на районному та обласному рівнях залежить територіальний розвиток, справедливий розподіл ресурсів, що є необхідними для воєнного та повоєнного відновлення. Позитивний результат від застосування ефективних управлінських підходів сприятиме сталому та стійкому розвитку територій. Розуміння концепції територіальної організації влади вимагає окреслення теоретичних меж, що сприятимуть вибору шляхів забезпечення ефективної територіальній організації владних відносин на різних рівнях. Представлена наукова розвідка висвітлює різні теоретичні підходи, включаючи теорію систем, теорію організації, теорію мереж задля того, щоб мати можливість дослідити територіальну організацію влади через призму характерних властивостей, що є домірними до теоретичних підходів в рамках публічного управління. Застосовуючи ці підходи, ми отримуємо розуміння про наявний потенціал властивостей, виокремленого з кожного теоретичного підходу. Реформування адміністративно-територіального устрою, визначення нових меж адміністративно-територіальних одиниць, перехід до децентралізації, що визнана найуспішнішою реформою в Україні, в тому числі міжнародною спільнотою, передбачає необхідність аналізу класичних підходів та пошуку нових аспектів формування теоретичних підходів, адаптованих до умов сьогодення, що є практико орієнтованими. В цьому контексті, важливими завданнями, що ставляться перед державою є управління ефективністю систем територіальної організації влади, завершення реформи децентралізації, адаптування до умов зовнішньої агресії, питання повоєнної відбудови. Зазначено, що сучасний євроінтеграційний вектор трансформування територіальної організації влади потребує аналізу, ґрунтовного дослідження наявної європейської практики, що налічує значний практичний та науковий доробок вказаної проблематики та переймання досвіду реалізації окремих підходів в разі практичної доцільності, що й обумовлюватиме вибір наступних тематик наукових розвідок.