GOVTECH ТА CIVIC TECH, ЯК НАПРЯМИ ЦИФРОВОГО ВРЯДУВАННЯ: ВИЗНАЧЕННЯ, СПЕЦИФІКА Й ПОТОЧНИЙ СТАН РОЗВИТКУ

Анотація

У статті досліджено сутність понять «GovTech» та «Civic Tech» як напрямів цифрового врядування. Актуальність обумовлено еволюційним розвитком цифрового врядування, що в свою чергу вимагає визначення й дослідження нових понять, що з’являються в практичному полі. Метою статті є систематизація поглядів на поняття «GovTech» та «Civic Tech», їх сутність й поточний стан розвитку. Підтверджено, що дана тема має обмежений виклад в сучасних наукових публікаціях як вітчізняних, так і зарубіжних дослідникив. Також зазначено, що на поточному етапі значний доробок данної тематики робиться міжнародними організаціями й гравцями з приватного сектору. Уточнено, що GovTech є напрямом цифрового врядування, який передбачає підвищення ефективності й рівня цифровізації публічних інституцій. Розкрито важливу особливість GovTech у залученні експертизи з приватного сектору. Досліджено, що Civic Tech має на меті інформування громадян й підняття рівня їх залученості в публічні процеси. Доведено, що однією з головних відмінностей GovTech від Civic Tech є кардинально різна географічна визначеність й запропоновано методичний підхід до аналізу стану розвитку даних напрямів. Проведено аналіз методології GovTech Maturity Index (GTMI), що розраховується групою Світового Банку. Визначено, що проведення аналізу розвитку Civic Tech на основі GTMI є обмеженим. На основі даних GTMI прослідковано, що за період 2020-2022 роки в загальному світ покращив свої показники в питанні розвитку GovTech, а Україна перейшла до групи-країн лідерів у світі з розвитку даного напрямку цифрового врядування. Проаналізовані основні чинники успішності розвитку GovTech згідно Світового Банку й запропоновані відповідні корегування до цих підходів для України, враховуючи поточний політичний, економічний й безпековий аспекти, а саме обмеження застосування програмного забезпечення на основі коду відкритого доступу (open source) та залучення міжнародних грантів на перших етапах впровадження як рушійної сили фінансування GovTech та Civic Tech ініціатив. Зроблено висновок, що GovTech та CivicTech через свою новизну наразі не є усталеними і чітко визначеними напрямами цифрового врядування, але в той же час задають чітку рамку для подальшого розвитку.