ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ АУДИТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/EIS/2024-105-8Ключові слова:
ризик, діагностика, умови праці, небезпечна подія, небезпечний чинник.Анотація
Розроблено алгоритм діагностики умов праці для підвищення результативності роботи фахівців з охорони праці на основі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці» від 20.05.2020 № 383. Запропоновано замкнутий цикл діагностики стану умов праці, який складається з п’яти кроків: формування довідника небезпек, проведення попередньої ідентифікації небезпек, проведення перевірки стану умов праці, остаточна оцінка ризиків кожної з виявлених небезпек, формування «Звіту про невідповідності», які виявлені під час перевірки. Визначені основні групи небезпек для формування довідника небезпек, які враховують економічну діяльність організації. Запропоновано для попередньої оцінки ризику, крім імовірності та тяжкості наслідків впливу події, пов’язаної з конкретною ідентифікованою небезпекою чи небезпечною діяльністю, що визначена експертною групою, використовувати тривалість впливу події в часі, що дасть змогу відслідковувати можливі зміни в характеристиках небезпек. Заплановано для остаточної оцінки виявлених небезпек використовувати додатковий параметр – «коефіцієнт небезпеки», який являє собою величину параметра «ймовірність виникнення події», який змінюється залежно від фактичного стану умов праці на тому чи іншому робочому місці. Наукова новизна полягає в діагностиці стану умов праці на основі попередньої оцінки небезпек, де враховується тривалість дії небезпечного чинника на працівника, і остаточної оцінки небезпек з урахуванням коефіцієнта. Практична цінність полягає у використанні алгоритму діагностики стану умов праці на основі попередньої і остаточної оцінки небезпек, відмінністю якого від відомих є застосування коефіцієнта небезпек. Розроблені шкали для оцінки ймовірності небезпечної події, інтенсивності впливу небезпечного чинника та тривалості його впливу.
Посилання
Ніпіаліді О., Васильчишин О. Сучасний стан охорони праці в Україні у контексті забезпечення її інноваційного розвитку. Актуальні проблеми правознавства, 2020, № 1. С. 164–169. https://doi.org/10.35774/app2020.01.164.
Дембіцька С. В., Кобилянська І. М. Управління пізнавальною діяльністю студентів під час вивчення безпеки життєдіяльності шляхом впровадження методів проектного навчання. Педагогіка безпеки. 2016. № 1. С. 53–58. https://doi.org/10.31649/2524-1079-2016-1-1-53-58.
Чеберячко Ю. І., Дерюгін О. В., Архірей М. М. Удосконалення процедури проведення поведінкового аудиту безпеки праці. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Технічні науки. 2021. № 43. С. 179–190. https://doi.org/10.32782/2225-6733.43.2021.22.
Скриньковський Р. М., Костюк Н. Р., Семчук Ж. В., Коропецький О. О. Діагностика політики керівництва у сферах якості, інформаційної безпеки й охорони праці та механізм забезпечення гідної праці на підприємстві. Бізнес Інформ. 2016. № 3. С. 131–137. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2016_3_18.
Яскал О. Діагностика ефективності праці на підприємствах в умовах розвитку інноваційної економіки. Економіка та суспільство. 2020. № 22. С. 8–11. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-49.
Павловські Г. Діагностика ефективності нормування праці управлінського персоналу на підприємстві. Бізнес Інформ. 2017. № 2. С. 331–337. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2017_2_50.
Лисенко Ю. В. Діагностика ефективності нормування праці управлінського персоналу на підприємстві. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Серія: Економічні науки. 2007. № 12 (1). С. 117–123. Режим доступу: https://core.ac.uk/display/42032048?utm_source=pdf&utm_medium=banner&utm_campaign=pdf-decoration-v1.
Кравчик Ю., Польова Н., Каткова Т. Діагностика ефективності системи управління організацією. Innovation and Sustainability. 2022. № 3. С. 87–94. https://doi.org/10.31649/ins.2022.3.87.94.
Колодяжний М. Г. Європейська стратегія Vision Zero: сутність й напрями запровадження в Україні. Нове українське право. Спеціальний випуск. 2023. № 1. С. 172–178. https://doi.org/10.51989/NUL.2022.6.1.24.
Севальнєв А. І., Шаравара Л. П. Оцінка професійного ризику порушення здоров’я працівників провідного металургійного підприємства. Український журнал з проблем медицини праці. 2015. № 4. С. 62–68. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2015_4_9.
Цопа В. А. Принципи, структура та процес керування ризиками. Науково-виробничий журнал Охорона праці. 2019. № 1. С. 26–29. Режим доступу: https://ohoronapraci.kiev.ua/journal/ohorona-praci-12019?lang=#page=2.
Tsopa V.A., Cheberiachko S.I., Yavorska O.O., Deryugin O.V., Aleksieiev A.A. Improvement of the safe work system. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2022. № 6. P. 104–111. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-6/104.
Цопа В. А., Маматова Т. В., Яворська О. О., Чеберячко С. І., Чеберячко Ю. І., Дерюгін О. В. Формування нової концепції здорового і безпечного робочого місця в Україні. Проблеми охорони праці в Україні, 2023. № 39 (1–2). С. 28–37. https://doi.org/10.36804/nndipbop 39-1-2.2023.28-37.
