ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНИХ ПОКАЗНИКІВ РЯТУВАЛЬНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ В ІЗОЛЮЮЧОМУ АПАРАТІ НА СТИСНЕНОМУ ПОВІТРІ

Автор(и)

  • Олена Олександрівна Яворська Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» https://orcid.org/0000-0001-5516-5310
  • Андрій Васильович Яворський Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» https://orcid.org/0000-0003-4484-3723
  • Надія Сергіївна Сушко Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-4874-1823
  • Сергій Леонідович Кусковець Національний університет водного господарства та природокористування https://orcid.org/0009-0002-5572-1385

DOI:

https://doi.org/10.32782/EIS/2024-106-18

Ключові слова:

штучний апарат на стисненому повітрі, когнітивне мислення, швидкість візуального пошуку, швидкість оброблення та розумової гнучкості, швидкість реакції

Анотація

Мета – дослідження когнітивних показників рятувальників під час роботи в ізолюючому апараті на стисненому повітрі та панорамній масці щодо оцінювання впливу на час реакції з оброблення критичної інформації для прийняття рішення. Методи. У досліджені взяли участь 5 чоловіків віком від 25 до 35 років, які є особами рядового та начальницького складу ДСНС України та мають допуск для використання даного виду ЗІЗОД. Експеримент проводився в типовій пожежно-рятувальній частині. У ході дослідження визначались час і швидкість реакції рятувальників, одягнених в апарат на стисненому повітрі на подразник, що дозволяє оцінити швидкість прийняття рішень під час виконання професійної діяльності в умовах забрудненого робочого середовища. Завдання виконувалися за відсутності фізичних навантажень: один раз в апараті, в інший раз – без апарата (контрольне значення). У задачах вимірювалась здатність пригнічувати перешкоди (тест Stroop Color Word), швидкість візуального пошуку, швидкість оброблення та розумової гнучкості, швидкість реакції (тест Trailmaking Halstead–Reitan), рівень уважності та логічність мислення (Тест Равена), рівень тривожності (ресурс «IDRlabs.com»). Три основних завдання виконувались учасником дослідження протягом 40 хв., після чого виконувався тест для визначення рівня тривожності. Результати. Здатність пригнічувати перешкоди, швидкість реакції та рівень логічного мислення між контрольним значенням і під час носіння ізолюючого апарату на стисненому повітрі істотно не відрізнялися між собою. Під час виконання будь-якого завдання з визначення швидкості реакції і логічності мислення в разі носіння штучного апарату на стисненому повітрі результати не мали істотних відмінностей. Водночас рівень тривожності під час виконання завдань був на 8% більший у разі використання штучного апарату на стисненому повітрі, чим без нього. Новизна. Встановлено, що в разі носіння штучного апарату на стисненому повітрі збільшується рівень стресового навантаження і тривожності користувачів під час виконання розумових завдань через підвищення навантаження на серцево-судинну систему. Цінність. Результати показують, що короткострокове носіння штучного апарату на стисненому повітрі за відсутності інших впливів не погіршує когнітивні показники, що говорить про відсутність додаткових ризиків у разі використання засобів індивідуального захисту для користувачів під час виконання виробничих завдань.

Посилання

Drew E. Gonzalez, Sarah N. Lanham, Steven E. Martin, Richard E. Cleveland, Thad E. Wilson, Emily L. Langford, Mark G. Abel. Firefighter Health: A Narrative Review of Occupational Threats and Countermeasures. URL: https://www.mdpi.com/2227-9032/12/4/440 (дата звернення: 25.07.2024)

Witt, M.; Stelcer, B.; Czarnecka-Iwanczuk, M. Stress coping styles in firemen exposed to severe stress. Psychiatr. Pol. 2018. 52, 543–555.

Mortazavi, S.B.; Mahabadi, H.A.; Saber, E.; Talarposhti, S.J.H.; Zandi, A.; Abbaspour, S. Survey of blood and urine biological at petrochemical firefighters. Asian J. Pharm. 2018. 12, 576–579.

Orr, R.; Simas, V.; Canetti, E.; Schram, B. A profile of injuries sustained by firefighters: A critical review. Int. J. Environ. Res. Public Health 2019. URL: https://www.mdpi.com/1660-4601/16/20/3931 (дата звернення: 29.07.2024).

Reinhardt, T.E.; Ottmar, R.D. Baseline measurements of smoke exposure among wildland firefighters. J. Occup. Environ. Hyg. 2004. 1, 593–606.

The Stroop Color and Word Test. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2017.00557/full (дата звернення: 28.07.2024).

Bezdicek O., Lukavsky J., Stepankova H., Nikolai T., Axelrod B. N., Michalec J., et al. The Prague Stroop Test: normative standards in older Czech adults and discriminative validity for mild cognitive impairment in Parkinson's disease. J. Clin. Exp. Neuropsychol. 2015. 37, 794–807. 10.1080/13803395.2015.1057106

Szlyk PC, DM Caretti, IV Sils, O Zubal et al.: Effect of protective clothing ensembles on artillery battery crew performance. [USARIEM Technical Report No. T8-92] US Army Research Institute of Environmental Medicine, Natick, MA, 1992.

Johnson AT, RA Weiss and C Grove: Respirator performance rating table for mask design. Am. Ind. Hyg. Assoc. J. 53: 193–202.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

Яворська, О. О., Яворський, А. В., Сушко, Н. С., & Кусковець, С. Л. (2024). ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНИХ ПОКАЗНИКІВ РЯТУВАЛЬНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ В ІЗОЛЮЮЧОМУ АПАРАТІ НА СТИСНЕНОМУ ПОВІТРІ. Електротехнічні та інформаційні системи, (106), 110–115. https://doi.org/10.32782/EIS/2024-106-18