СТАТУС ЖІНКИ У СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета роботи. Проаналізувати теоретико-правовий аспект статусу жінок Стародавнього Світу та Середньовіччя із сучасних позицій гендерної рівності. Методологія. У ході дослідження за допомогою системного підходу досліджується статус жінки з урахуванням географічних, історичних, політичних, соціальних, економічних та інших чинників, що дає можливість з’ясувати причини та наслідки гендерної нерівності. Формально-юридичний метод використано для правової оцінки звичаєвого регулювання реалізації жінками наданих/обмежених прав та свобод. Історико- правовий метод дав змогу здійснити наукове пізнання із сучасності в минуле, що зумовлює його ретроспективний характер. За допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано еволюцію норм, що регламентують статус жінки, від часів Стародавнього світу та Середньовіччя до нашого часу та правовий інститут статусу жінки на певному етапі розвитку суспільних відносин. Наукова новизна. На основі аналізу наукових матеріалів можемо стверджувати про переважно принизливе суспільно-політичне становище жінки Стародавнього світу та Середньовіччя, що було зумовлене соціально- економічною, політичною та релігійною ситуацією тогочасної Європи. Антична традиція відрізняла жінку як особу нижчої природи та недосконалих розумових здібностей. Християнство дещо змінило положення жінки, надавши їй статус громадянки у межах релігійної общини. Середньовічна жінка була обмежена у правах у релігійній, політичній, соціальній, економічній, судовій сферах. Найбільше проявлялися свобода та правова захищеність жінок із вищих верств населення. Таким чином, свобода жінки виявлялася у соціальних відносинах і пов’язана з буттєвими уявленнями тогочасного суспільства. Становище жінки кардинально змінилося з вільним доступом до освіти та професійної діяльності, що забезпечило жінкам свободу, а також фінансову незалежність. Окрім того, можемо стверджувати, що розвиток жіночого самопізнання, підкріплений теологічними положеннями жіночої природи, являє собою не лише вагомий внесок для її визнання, а й для захисту її прав. Висновки. Аналізуючи певні історичні процеси Стародавнього світу та Середньовіччя, можемо дійти висновку, що в усіх сферах життєдіяльності та побуту жінка займала переважно «пригноблене» становище, результатом чого є прояв дискримінаційних дій. Останнє має підтвердження у формі обмеження юридичних прав жінок у Стародавньому світі та Середньовіччі, а також обмеження гарантій їх реалізації.