ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗГЛЯДУ СУДОМ СПОРІВ ЩОДО ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ ВЛАСНОСТІ

Анотація

Питання державної реєстрації прав власності є складовою частиною багатоаспектного механізму юридичного оформлення права власності. Спори, пов’язані з реєстрацією майна та майнових прав, в інституті права власності посідають не останнє місце, мають особливий характер. Вибраний предмет дослідження, зокрема деякі особливості розгляду судом спорів щодо державної реєстрації прав власності, є лише одним з аспектів механізму судового захисту таких прав. Метою статті є спроба виокремити та проаналізувати деякі аспекти розгляду судом спорів щодо державної реєстрації прав власності. Методологією статті стали загальнонаукові методи структурного аналізу та синтезу, зокрема під час дослідження правового регулювання поняття державної реєстрації та підстав виникнення, зміни та припинення права власності, дедукції та індукції, формально-логічний метод тощо. Наукова новизна роботи полягає у тому, що таке дослідження практично є першим самостійним оглядом на науковому рівні існуючих проблем у судовій практиці захисту права власності з погляду аналізу саме процесуальних особливостей розгляду справ щодо реєстраційних дій та їхнього зв’язку із захистом права власності. Висновками роботи є низка запропонованих тез як окремих аспектів, що можуть бути застосовані в науковій, практичній, науково-методичній роботі. Установлено, що в судовій практиці існує багато колізійних питань у справах щодо захисту прав власності, пов’язаних із державною реєстрацією. У статті досліджено два аспекти спорів, пов’язаних із захистом прав власності та державною реєстрацією: розмежування державної реєстрації від моменту набуття права власності та юрисдикція спорів щодо реєстраційних дій. Установлено, що державна реєстраціє не є підставою набуття права власності, а є складовим етапом юридичного механізму оформлення права власності; державну реєстрацію не можна ототожнювати чи прирівнювати до підстав виникнення права власності, що закріплені в нормах матеріального права; для правильного визначення юрисдикції конкретного спору необхідно проаналізувати предмет позову, тобто його вимоги та чи пов’язані вони безпосередньо з майном чи майновими правами, що в такому разі є свідченням застосування цивільної юрисдикції, суб’єктним складом допроцесуальних відносин та об’єкта спору.