ДО ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕНОСТІ СВОБОДИ ОБ’ЄДНАННЯ В ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ

Анотація

В Україні значна увага приділяється доступності членства в політичних партіях для кожного громадянина, який має право голосу, адже здійснення пасивного виборчого права можливе лише за умови включення до виборчого списку кандидатів від партії у загальнодержавному окрузі або якщо особа підписує заяву про балотування кандидатом у депутати по кожному одномандатному виборчому окрузі у керівника партії та скріплює її печаткою партії. Таким чином, аналізоване конституційне право стає істотним. Прагнення України до євроінтеграції передбачає, що важливим науковим завданням є розробка пропозицій щодо подальшого вдосконалення українського законодавства у цій сфері, а для цього необхідно оцінити наявні дослідження. Це важливо у зв’язку з актуальністю європеїзації конституційного права України. Метою та завданням статті була аналітична оцінка роботи А.М. Мойсеєва, який проаналізував норми законодавства, що регулюють діяльність політичних партій, органів державної влади, а також громадян щодо реалізації права на об’єднання. Також цей дослідник вивчив низку міжнародно-правових актів у цій сфері, законодавство деяких зарубіжних країн, а також практику судів різних рівнів. Автор робить висновок, що А.М. Мойсеєв обрав досить складну тему дослідження. Це пов’язано не тільки з тим, що політичні права і свободи важко піддаються аналізу з теоретичної точки зору, адже історична практика демократичного існування після виходу з СРСР досить мала, а отже, і доктринальна основа майже не сформована. Подібне зауваження можна адресувати і досвіду нормативного регулювання всіх аспектів конституційного права громадян на об’єднання в політичні партії. За часів існування однопартійної системи вона була діаметрально протилежною сучасній, а тому не становила особливого інтересу для сучасних дослідників. Резюмовано, що дослідження А.М. Мойсеєва має високий рівень складності, оскільки він вирішив поєднати теорію і практику з точки зору вивчення судової практики щодо обраного права. Підкреслено, що такий підхід підвищує актуальність дослідження та можливість застосування сформульованих автором висновків і пропозицій.