КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ЖИТТЯ ЛЮДИНИ ЯК НАЙВИЩОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЦІННОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/LST/2021-1-1Ключові слова:
життя, кримінально-правова охорона, соціальна цінність.Анотація
У статті досліджено питання кримінально-правової охорони життя людини як найвищої соціальної цінності. Вказано, що принципово важливим є визнання життя людини соціальною цінністю: адже це означає, що життя людини є цінністю не тільки для самої себе, а й для всього суспільства, для соціуму. Причому оскільки ця цінність є найвищою, то жодне інше явище не може поціновуватись суспільством вище, аніж життя людини, не може, так би мовити, перевершити її цінність. Об’єктивно право на життя виступає точкою відліку, критерієм всього інституту прав і свобод в демократичному суспільстві. І коли стверджується, що права людини є найвищою соціальною цінністю, при цьому мається на увазі і сама людина як носій цих прав. Без людини, поза людиною, у відриві від нього будь-які права перетворюються в щось значить абстракцію. Отже, це право, безперечно, утворює першооснову всіх інших прав і свобод. Воно являє собою абсолютну цінність світової цивілізації, так як всі інші права втрачають сенс і значення в разі загибелі людини. Безперечно людина та її життя – це базова, засаднича цінність, з якою повинні співвідноситися всі правові системи. Право на життя дається людині природою (в деяких концепціях – Богом), але ніколи – державою або владою. Останні зобов’язані лише визнавати, поважати і всіляко захищати цю цінність, яка домінує над усіма іншими. На сучасному етапі концепція прав людини стала провідним елементом політичного лібералізму, його наріжним каменем, практично метафізичним рівнем. Це фундаментальний рівень загальної ліберальної теорії, на якому метафізика – це «відкриття остаточної підстави речей, їхнє перше і універсальне начало», де одним із перших варто поставити питання про «підстави» та про «перше і універсальне начало» життя. Життя людини є не тільки суб’єктивним правом, охоронюваним правовими нормами, а й самостійної соціальної, духовної та біологічною цінністю. Охорона життя кожної людини є першочерговим завданням кримінального права. Питанням кримінально-правової охорони життя присвятили свої роботи багато юристів, але їхні праці не вичерпують всіх проблем кримінального права щодо всебічної охорони життя. Однією з таких проблем постає питання про те, коли починається життя, а відповідно його кримінально- правова охорона. З’ясування цього питання безпосередньо пов’язано з можливістю притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за посягання на життя.
Посилання
Поппер К. Открытое общество и его враги : в 2 т. Москва, 1992. Т. 2. Время лжепророков: Гегель, Маркс и другие оракулы. С. 76–77.
Schmitt C. Die Tyrannei der Werte. Hamburg, 1979. S. 33–37.
Isensee J. Burgerfreiheit und Burgertugend. Der Preis der Freiheit. Kuln, 1998. S. 20.
Садовникова Г.Д. Комментарий к Конституции Российской Федерации (постатейный); отв. ред. Конюхова И.А. (Умнова). Москва : Юрайт, 2000. 189 с.
Кант И. К вечному миру. Соч. : в 6 т. Москва, 1966. Т. 6. С. 269–270.
Мондін Б. Підручники систематичної філософії : в 6 т. пер. з італ. Б. Завідняка. Жовква : Місіонер, 2010. Т 3. Онтологія і метафізика. 284 с.
Наумов А.В. Практика применения УК РФ: комментарии судебной практики и доктринальное толкование. Москва : Волтерс Клувер, 2005. 1024 с.
Лысенко В.Н. Проблемы определения начального момента охраны жизни человека в уголовном праве. Российский следователь. 2002. № 2. С. 38–42.
Позднышев С.В. Очерк основных начал науки уголовного права. Особенная часть Москва, 1923. С. 6.
Набоков В.Д. Элементарный учебник особенной части русского уголовного права. Санкт-Петербург : 1903. 136 с.
Шарапов Р. Начало уголовно-правовой охрани жизни человека. Уголовное право. 2005. № 1. С. 70–81.
Трубников В.М. Концепція кримінально-правової охорони : монографія. Харків : Харків юридичний, 2009. 288 с.
Глушков В.А. Ответственность за преступления в области здравоохранения. Київ : Вища школа, 1987. 200 с. 14. Коржанський М.Й. Кримінальне право. Законодавство України. Частина Особлива. Курс лекцій. Київ : Атіка 2001. 544 с.
Попов А.Н. Преступления против личности при смягчающих обстоятельствах. Санкт-Петербург : Юридический центр Пресс, 2001. 472 с.
Порошук С.Д. Право людини на життя як об’єкт нормативно-правового регулювання: сучасний стан, проблеми в Україні. Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Наук.-теор. журнал. Луганськ : Ін-т внутрішніх справ МВС України, 1998. Вип. 2. С. 3–18.
Голиченков В.А. Заявление кафедры эмбриологии биологического факультета МГУ 03.09.1993. URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/3122712.html.
Селихова О.Г. Конституционно-правовые проблемы осуществления права индивидов на свободу и личную неприкосновенность : автореферат дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право». Екатеринбург, 2002. 23 с.
Беседкина Н.И. Конституционно-правовая защита прав неродившегося ребенка в Российской Федерации : автореферат дис. На соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право». Москва, 2005. 23 c.
Ковлер А. И. Антропология права : учеб. для вузов. Москва : НОРМА ИНФРА-М, 2002. 480 с.
Про затвердження Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених. URL: http://zakоn2.rada.gоv. ua/laws/shоw/z0427-06.
Arrêt de la Cour de justice (Grande chambre) de 18 octobre 2011 URL: http://curia.europa.eu/juris/document/ document.jsf?text=&docid=111402&pageIndex=0&doclang=FR&mode=lst&dir=&occ=first&part=1&cid=416805.
Directive № 98/44/CE du Parlement européen et du Conseil du 6 juillet 1998 relative à la protection juridique des inventions biotechnologiques. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/FR/TXT/HTML/?uri=CELEX:31998L 0044&from=EN.
Arrêt de la Cour Européenne des Droits de l’Homme du 08.07.2004 URL: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/ pages/search.aspx?i=001-66445.
Sentencia del Tribunal Constitucional de España № 53/1985 URL: http://hj.tribunalconstitucional.es/HJ/ pt-BR/Resolucion/Show/SENTENCIA/1985/53.
Decision of the Federal Constitutional Court, №№ 2 BvF 2/90, 2 BvF 4/92, and 2 BvF 5/92, May 28, 1993 URL: http://www.bverfg.de/entscheidungen/fs19930528_2bvf000290en.html.
Heun W. Embryоnenfоrschung und verfassung: lebensrecht und menschenwuerde des embryоs. Juristen zeitung. Tuebingen, 2002. № 11. S. 517–524.
Конвенция о правах ребёнка. Принята Резолюцией № 44/25 Генеральной Ассамблеи ООН от 20.11.1989 URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/childcon.shtml.
Recommandation de l’Assemblée Parlementaire du Conseil de l’Europe № 1046 (1986) du 24 septembre 1986 «Utilisation d’embryons et foetus humains à des fins diagnostiques, thérapeutiques, scientifiques, industrielles et commerciales» URL: http://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=15080&lang=fr.
Декларация прав ребёнка. Принята Резолюцией № 1386 (ХIV) Генеральной Ассамблеи ООН от 20.11.1959 URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/childdec.shtml.
Конвенция о правах ребёнка. Принята Резолюцией № 44/25 Генеральной Ассамблеи ООН от 20.11.1989 URL: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/childcon.shtml.
