ВИБОРЧЕ ПРАВО ЯК СУБ’ЄКТИВНЕ ПРАВО ОСОБИ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, ФОРМИ

Анотація

Питання правового регулювання виборчих прав є актуальною проблемою на етапі уніфікації українського та європейського законодавства згідно Договору про асоціацію України та ЄС та необхідністю проведення демократичних та прозорих виборів з дотриманням міжнародних стандартів. У статті розглянуто визначення та основні сутнісні ознаки виборчого права як суб’єктивного природного права особи, гарантованого Загальною декларацією прав людини і закріпленого в Конституції України. Закцентовано увагу на тому, що велика кількість українців наразі знаходиться за кордоном, отримавши тимчасовий прихисток з 2022 року, а також наявність значної кількості внутрішньо переміщених осіб, що значно ускладнює питання організації і проведення виборів після закінчення воєнного стану. Охарактеризовано види суб’єктивного виборчого права: активне та пасивне. Проаналізовано складові активного виборчого права. Встановлено, що активне виборче право може здійснюватися в індивідуальній та колективній формі. До індивідуальної форми реалізації віднесено: участь в голосуванні, право висувати кандидатів на виборні посади, бути їх довіреною особою. До колективної форми реалізації активного виборчого права віднесено: проведення зборів громадян, зустрічей з виборцями; проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів; проведення публічних дебатів, дискусій, «круглих столів», прес-конференцій; оприлюднення у засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, аудіо- та відео кліпів; розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів; розміщення друкованих агітаційних матеріалів на носіях зовнішньої реклами. Встановлено, що колективні форми активного виборчого права мають похідний допоміжний характер по відношенню до індивідуальної форми. Автори звертають увагу на те, що у виборчому законодавстві України містяться неоднакові вимоги щодо пасивного виборчого права кандидатів на посади народних депутатів, Президента, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у аспекті обмеження доступу до процедур висування кандидатів, що може бути охарактеризовано як дискримінаційна норма, яка потребує законодавчого врегулювання шляхом внесення відповідних змін до Виборчого кодексу.