СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСТВА В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
DOI:
https://doi.org/10.33287/102071Ключові слова:
принципи лідерства, лідерські якості, публічне управління, успішна особистість, типологія лідерства.Анотація
Розкриваються пріоритетні принципи лідерства як передумова формування успішної особистості, успішних лідерських якостей. Доводиться, що такі ознаки лідерства, як делегування влади та співробітництво в публічному управлінні зумовлюють розвиток лідерства через його розгляд у взаємозв'язку з принципом командності. Автор підкреслює, що найбільш затребувані принципи лідерства в публічному управлінні виявляються за умов, коли потрібна мобілізація всіх зусиль керівників і підлеглих публічної влади ла лідерів інститутів громадянського суспільства для подолання кризових явищ та проведення складних реформ у публічному управлінні.
Посилання
Багмет М. О., Євтушенко О. Н. Базові принципи діяльності територіальних інститутів управління в контексті Європейської Хартії місцевого самоврядування. Наук. пр. Політ. науки. 2007. Вип. 56, т. 69. С. 56 – 60.
Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства. Москва: РОССПЗН, 1998. 242 с.
Вернадский В. И. Научная мьсль как планетарное явление. Философские мьсли натуралиста. Москва: Наука, 1988. 520 с.
Воройский Ф. С. Информатика. Новьй систематизированньй толковьй словарь- справочник. Москва: Либерия, 2001. 536 с.
Державне управління та державна служба: словник-довідник / уклад. О. Ю Оболенський. Київ: КНЕУ, 2005. 480 с.
Кант И. Метафизика нравов в двух частях. Сочинения в шести томах / под общ. ред. В. Ф. Асмуса [и др.]. Москва: Мьсль, 1965. Т. 4, ч. 2. С. 107 – 437.
Карпенко О. В. Функціонально-технологічні механізми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління : дис. … канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Київ, 2010. 256 с.
Костенко О. «Является ли социальное природньм?» – основной вопрос современного мировоззрения. Ученье записки: сб. тр. Израильской независимой академии развития наук. 2009. № 16. С. 104 – 107.
Лукашова В. Адміністративно-правові принципи в системі місцевого самоврядування у контексті реформування регіонального управління в Україні. Право Украі"ни. 2008. № 1. С. 21 – 27.
Маслоу А. Новье рубежи человеческой природь. Москва: Смьсл, 1999. URL: http://www.psylib.ukrweb.net/books/masla03/txt26.htm. 11. Мельниченко В. І. Прозорість і відкритість публічного управління як об'єкт законодавчого регулювання. Держ. упр.: теорія та практика. 2007. № 1. URL: http:// academy.gov.ua/ej/ej5/txts/07mviozr.htm.
Никола П. Ответственное лидерство. Москва: Альпина Бизнес Букс, 2008. 321 с.
Новітня політична лексика (неологізми, оказіоналізми та інші новотвори) / [за заг. ред. Н. М. Хоми]. Львів: Новий Світ, 2015. 592 с. 14. Оріховський С. Твори. Київ: Дніпро, 2004. 672 с.
Петроє О. М. Соціальний діалог як інструмент формування корпоративної соціальної політики: монографія. Київ: Центр учбов. літ., 2008. 152 с.
Про державну службу: Закон України від 13 лют. 2020 р. № 889-VIII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19.
Пушкин В. Н., Нерсесян Л. С. Железнодорожная психология. Москва: Транспорт, 1971. 240 с.
Ролз Д. Теория справедливости. Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1995. 534 с.
Самоактуалізація // Енциклопедія освіти / голов. ред. В. Г. Кремінь. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1 040 с.
Словарь української мови / упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. В 4 т. Т. 4. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. URL: http://hrinchenko.com/slovar/ znachenie-slova/56186-spravedlyvyj.html.
Ухтомский A. Доминанта. Статьи разньх лет. Санкт Петербург: Питер, 2002. 448 с.
Хеффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права и государства. Москва: Гнозис, 1994. 319 с.
