ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ЕПОХУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА РОЗВИТОК НОВИХ МЕДІАІНСТРУМЕНТІВ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена процесами, що відбуваються у світі, який живе в епоху цифровізації та розвитку медіакомунікацій. Актуальною є проблема впорядкованості публічних комунікацій, створення комунікаційного механізму саморегуляції відносин між державною, бізнесом і громадськістю, розвитку нових медіаінструментів у публічному управлінні, формування стратегічних проєктних рішень, здатних надати розвитку публічній сфері передбачуваного характеру. У процесі дослідження уточнено поняття «стратегічні комунікації в публічному управлінні», їхні особливості, зокрема, як найважливішої складової частини «м’якої сили», що забезпечує привабливість органів публічної влади, цінностей, ідеології, інших функціональних особливостей держави. Підкреслено, що розроблення та реалізація стратегічної комунікації мають відбуватися з урахуванням економічних, політичних, культурних обставин, у яких перебувають держава та суспільство. Доведено, що комунікаційна діяльність є частиною стратегії органів публічного управління, що дозволяє донести місію, цілі та завдання держави до широкої громадськості. Охарактеризовано сучасні медіаінструменти, через які успішно реалізуються стратегічні комунікації, а саме: вебсайти, електронну пошту, конвергентні медіа, інтернет-додатки й інтернет-ресурси. Аргументовано, що нові медіа виступають як інноваційні технології розвитку всіх попередніх засобів масової комунікації, як нова стратегія просування інформації. Обґрунтовано, що важливим чинником розвитку стратегічних комунікацій у публічному управлінні є перехід від односторонньої інформаційної моделі до багатосторонньої зворотної суб’єкт-суб’єктної взаємодії за допомогою нових форм медіакомунікації. Визначено принципи, за якими має розроблятися ефективна стратегія комунікації органів публічної влади із зовнішніми цільовими аудиторіями.