УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ ТА ГОТОВНІСТЬ ДО РЕАГУВАННЯ

Анотація

Актуальність статті зумовлена пошуком рішень проблем системи охорони здоров’я в умовах війни, зокрема й забезпечення готовності системи перинатальної допомоги до ефективного функціонування в надзвичайній ситуації, а також перебудови системи з огляду на реалії та перспективи. Мета статті – визначити особливості управління системою перинатальної допомоги в умовах війни, окреслити основні виклики та способи, завдяки яким система публічного управління галуззю здатна їх долати. Встановлено, що в українському науковому дискурсі з публічного управління критично мало досліджень з управління системою перинатальної допомоги, а вони потрібні з огляду на продовження реформування системи охорони здоров’я та соціального захисту, що вплине й на майбутню структуру системи перинатальної допомоги. У статті перелічено причини необхідності реформи управління системою перинатальної допомоги, зазначено, що реформи можуть відрізнятися залежно від регіональних контекстів, структур системи охорони здоров’я та конкретних проблем, з якими стикається перинатальна допомога в умовах війни та які чекають у майбутньому під час відбудови. Описано окремі практики реагування на виклики воєнного стану, які можуть у подальшому бути ефективними і в умовах звичайного функціонування системи перинатальної допомоги. Визначено, що здоров’я та благополуччя жінок і немовлят починається з їхніх сімей і громад, тобто де термінується не тільки медичними, а й соціальними та економічними умовами, у яких вони ростуть, живуть, звертаються за медичними та іншими послугами; поведінкою, пов’язаною зі здоров’ям, яку легше або важче реалізовувати в цих контекстах; їхнім фізичним середовищем. Отже, ефективність системи перинатальної допомоги також залежить від дієвого управління всім комплексом чинників. Обґрунтовано, що зміни в управлінні системою перинатальної допомоги відбуватимуться в руслі структурних та змістовних перетворень системи охорони здоров’я в Україні загалом. Запропоновано авторське бачення заходів задля підвищення рівня готовності системи надання перинатальної допомоги до реагування на надзвичайні ситуації.