УПРАВЛІННЯ ПУЛЬМОНОЛОГІЧНОЮ СЛУЖБОЮ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ В ДОКОВІДНИЙ ПЕРІОД: ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2414-4436/2023-1-6Ключові слова:
публічне управління, охорона здоров’я, пульмонологічна служба, регіон, медичні послуги, COVID-19Анотація
У статті здійснено аналіз організаційного забезпечення діяльності пульмонологічної служби у Дніпропетровській області. Дослідницький фокус розгляду заявленої проблематики зумовлений запровадженням нової організаційно-функціональної моделі управління у сфері охорони здоров’я. Організаційна перебудова спрямована на інтеграцію фтизіатричної та пульмонологічної служби в регіонах України. Децентралізація управління й інтеграція медичних підприємств вузькоспеціалізованого профілю мають свої особливості, залежно від епідеміологічної ситуації в окремо взятому регіоні. Аналіз управління пульмонологічною службою здійснено на матеріалах діяльності пульмонологічного відділення обласної лікарні у відносно стабільний період епідемічного благополуччя (до початку пандемії COVID-19). Визначено, що відділення надає високоспеціалізовані медичні послуги з метою збереження життя пацієнтів у критичному стані (ІІІ рівень організації медичної допомоги). Пульмонологічне відділення є структурним підрозділом обласної лікарні. Відділення виконує керівні функції регіональної пульмонологічної служби та проводить наукову та методичну роботу із профільними фахівцями на другому рівні та першому рівні медичної допомоги (сімейні лікарі). Структурно-функціональна модель управління пульмонологічною службою регіону охоплює напрями надання медичних послуг для пацієнтів із хворобами неінфекційного генезу. У період пандемії COVID-19 відділення виконувало функції регіонального протиковідного осередку, завдяки наявній і відповідній ресурсній базі (медичні кадри, матеріальне оснащення, наявність обладнаних ліжко-місць з оксигенаторами тощо). За результатами аналізу визначено висхідну тенденцію потреб жителів області щодо послуг пульмонологічного відділення. Це є підставою для подальшого розвитку пульмонологічної служби у Дніпропетровській області.
Посилання
Неугодніков А. Публічне адміністрування у сфері охорони здоров’я. Юридичний вісник. 2019. № 3. С. 63–39. DOI: 10.32837/yuv.v0i3.940.
Долгіх М. Проблеми формування механізмів публічного управління системою охорони здоров’я: огляд дискусійного поля. Аспекти публічного управління. 2019. Т. 7. № 12. С. 16–27. DOI: 10.15421/151961.
Дем’яненко Л. Програма медичних гарантій: на що можна розраховувати пацієнту від держави. Стратегія сталого розвитку України – 2030. 2021. № 22. С. 5–9. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/praktuka_susp_peretvoren/2021/22.pdf.
Local self-government in the focus of the medical reform in Ukraine: analysis of powers / I. Khozhylo et al. Theoretical and Empirical Researches in Urban Management (TERUM). 2020. May. Vol. 15. Issue 2. URL: https://www.jstor.org/stable/26915288?seq=1.
Підтримка ВООЗ у сфері розвитку системи охорони здоров’я в Україні 2016–2019. Копенгаген : Європейське регіональне бюро ВООЗ, 2019. URL: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0011/429698/WHO_support_Ukraine_2016-19_UA_028.pdf.
Коронавірус в Україні. МОЗ України. URL: https://covid19.gov.ua/.
Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР (із змінами). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws.
Про затвердження Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги : постанова КМУ від 11 липня 2002 р. № 955. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/955-2002-%D0%BF#Text.
Державна політика України у сфері охорони здоров’я : колективна монографія : у 2 ч. / за заг. ред. М. Білинської, Я. Радиша. Київ : НАДУ, 2017. Ч. 1. 396 с.
Про схвалення Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 р. : розпорядження КМУ від 27 листопада 2019 р. № 1415-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1415-2019-%D1%80#Text.
