ТЕОРЕТИЧНІ, ІСТОРИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті відображено результати дослідження теоретичних, історичних та нормативно-правових засад публічного управління розвитком фізичної культури та спорту в Україні. Проаналізовано понятійно-категоріальний апарат та ключові директивні та програмно-цільові документи у цій сфері. В історичному аспекті було визначено, що еволюція вітчизняної системи фізичної культури та спорту відбувалася на різних етапах розвитку українського суспільства – з часів його виникнення і до сьогодення. Водночас показано, що особливої актуальності питання розвитку фізичної культури та спорту набули в умовах отримання суверенітету України, а також у контексті набуття Україною у червні 2022 року статусу повноправного члена Європейського Союзу. Проаналізовано нормативно-правові документи у сфері розвитку фізичної культури та спорту. Показано, що протягом майже двох десятиріч в Україні розроблялися директивні та програмно-цільові документи у цій галузі, прийняття яких було зумовлено сучасними реформами, зокрема у сфері освіти та у сфері розвитку фізичної культури та спорту. Проведення даного дослідження дозволило зробити певні висновки та запропонувати шляхи удосконалення діяльності органів публічного управління у цій сфері, зокрема, шляхом перегляду Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту на предмет її актуалізації з урахуванням сучасних умов та реалій, а також перегляду та оновлення Стратегії розвитку фізичної культури і спорту до 2028 року, яка була підготовлена на виконання Указу Президента України № 837/2019 від 8 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» відповідно до засад Олімпійської Хартії Міжнародного олімпійського комітету, Міжнародної хартії фізичного виховання, фізичної активності та спорту ЮНЕСКО, Європейської Спортивної Хартії, Національної стратегії «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація». Також особливу увагу після закінчення правового режиму воєнного стану слід приділити виконанню міжнародних зобов’язань у сфері розвитку фізичної культури та спорту.