ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ЕВАКУАЦІЇ БІЗНЕС-СТРУКТУР ТА МІНІМІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВИХ РИЗИКІВ

Анотація

Приділено увагу питанням державного регулювання щодо забезпечення безпеки бізнесу з його всіма виробничими процесами та результатами, а також створення безпечних умов праці, спрямованих на збереження життя та здоров'я працівників загалом в умовах впливу можливих позаштатних та надзвичайних ситуацій. Зазначено, що в історії війни РФ проти України особливе місце посідає питання евакуації. В умовах швидкого наступу ворога у лютому 2024 р. і війни, що почалася на виснаження організація евакуації стала найважливішим завданням, що безпосередньо пов'язане з виживанням країни в цей важкий період. В наслідок постійного обстрілу часто не вистачало часу для демонтажу та вивезення обладнання, тому доводилося знищувати цінне обладнання і рятувати тільки сім’ю та власне життя. Евакуація з прифронтових територій проходила за умов активних військових дій і була пов'язана з великими втратами. Результати. Криза та військові ризики є ключовою особливістю сучасних бізнес-структур у існуючому динамічному середовищі. Ці військові ризики та кризи загрожують безперервності та стійкості роботи бізнес-структур та послаблюють їх здатність ефективно функціонувати на ринку. Визначено, що підняті питання в статті привертають увагу вітчизняних фахівців до реальної оцінки та розробки практичних рекомендацій щодо можливості здійснення евакуації бізнесу на захід України адже промислова інфраструктура заходу не влаштовує багатьох підприємців в силу недостатнього індустріального розвитку. Відтак це сприятиме започаткуванню широкомасштабної та складної роботи щодо підвищення ефективності організації евакуації бізнес-структур та мінімізація військових ризиків за умов впливу надзвичайних ситуацій. Рекомендовано наступне: з метою досягнення бізнесом максимальних успіхів, менеджери мають ефективно поєднувати процес розробки стратегії з вдалою її реалізацією. Таким чином, керівникам і менеджерам необхідно, спираючись на теорію циклічного розвитку, не тільки вміти правильно вибрати ту, чи іншу стратегію з подолання кризових явищ, а й мати технологію її реалізації, прогнозуючи при цьому характер і терміни кризових потрясінь, мінімізуючи негативні наслідки війни.