АЛГОРИТМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАХИСТОМ РЕСПІРАТОРНОГО ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Анотація

Актуальність. У статті розглянуто проблему реалізації алгоритмів публічного управління захистом респіраторного здоров’я населення в Україні. стратегічним пріоритетом цієї діяльності є допомога хворим з легеневою патологією та поінформованість про симптоми, ризики, раннє виявлення та діагностику. Важливим інструментом запропонованого алгоритму є забезпечення надання медичними працівниками людям з хворобами органів дихання та їх опікунам різноманітних шляхів, які ведуть до безкоштовної, надійної та актуальної інформації та ресурсів про цю патологію. Результати. Пропонується підвищити ефективність та різноманітність інформаційно-просвітницьких комунікаційних кампаній та заходів, які використовують доказові підходи для підвищення обізнаності про легеневі хвороби, особливо серед осіб високого ризику, та допомогти людям з респіраторним діагнозом керувати хворобою. Обґрунтовано, що важливим напрямом публічного управління захистом респіраторного здоров’я є соціальна превенція та усунення респіраторних ризиків, зокрема зменшення тютюнопаління. Авторка пропонує поширювати повідомлення, присвячені факторам ризику (наприклад, палінню, впливу навколишнього середовища та на виробництві, а також генетичним захворюванням, вказуючи, які дії повинні бути вжиті особами з групи ризику та які поведінкові втручання (наприклад, відмова від тютюну, фізичні вправи та харчування) доступні. Доцільним є використання засобів масової інформації, соціальних мереж в Інтернеті та інших методів для інформування людей та спільнот, які ризикують захворіти на респіраторну хворобу. Це може включати показники для вимірювання впливу комунікації на результати охорони здоров’я, інвестування в оціночні дослідження, які розробляють та вимірюють ефективність інформаційно-роз’яснювальної кампанії. Дослідження повинно включати показники, які вимірюють масштаби та вплив цих зусиль на здоров’я самих пацієнтів. Превентивні стратегії повинні включати політику щодо заборони паління; простір без тютюну (підприємства, лікарні тощо); зростання цін на тютюн; медіакампанії та пропаганда відмови від куріння.