РОЗВИТОК ПОЛІТИКИ «ЗЕЛЕНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ» УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕПРОГНОЗОВАНИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

У науковій статті висвітлюється актуальне питання у сфері державного управління, а саме проблематика розвитку політики «зеленої трансформації» України в умовах непрогнозованих змін. Під непрогнозованими змінами мова йде про пандемію COVID-19 та повномасштабне розгортання російської збройної агресії. Метою дослідження визначено теоретичне обґрунтування розвитку політики «зеленої трансформації» в умовах непрогнозованих змін та розробка практичних підходів у підвищенні ефективності її упровадження в Україні. Матеріали і методи дослідження. Досягнення визначеної мети дослідження передбачало застосування низки загальнонаукових методів пізнання, а також опрацювання масиву міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів, а також результатів дисертаційно-монографічних та аналітично-проєктних документів. Результати дослідження. Для України євроінтеграція залишається незмінним курсом та державним пріоритетом внутрішньої і зовнішньої політики. Конституювання цього курсу, яке відбулось у 2019 році, разом із підписанням у 2014 році Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом не тільки де-факто, але й де-юре, визначає апріорність виконання нашою державою всіх вимог такого членства, починаючи з етапу набуття статусу-країни-кандидата (2022 рік). Одним із напрямків політики у сфері європейської інтеграції є упровадження політики «зеленої трансформації» в Україні. Обґрунтовано, що цей напрям є найбільш розробленим в науковому плані у галузі економічних наук. Але дедалі актуальною проблемою політика «зеленої трансформації» постає і в науці державного управління. Визначено, що на рівні глобального управління політичною передумовою для її формування та реалізації на національному рівні став концепт «Європейського зеленого курсу» (2019), який передбачає трансформацію політичного життя, економіки та суспільного розвитку. Ключовими складовими цього концепту є чиста енергія, зменшення забруднення довкілля, кліматичні заходи, будівництво та реновація, стійка промисловість, стійка мобільність, біорозмаїття та стійка аграрна політика задля здоров’я та благополуччя прийдешніх поколінь. Висновки. Реалізація державної політики «зеленої трансформації» України потребує активної ролі держави у побудові нового формату суспільних відносин з представниками громадянського суспільства та представниками промисловості задля досягнення визначених цілей політики ЄС.