ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ПУБЛІЧНОУПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ

Анотація

Україна переживає найскладніший етап у розвитку свого енергетичного сектору, що зумовлено викликами, спричиненими російсько-українською війною, зокрема, значними руйнуваннями інфраструктури, втратою частини генерувальних потужностей та посиленням енергетичної залежності. У цих умовах актуальним є не лише відновлення зруйнованого енергетичного потенціалу, але й стратегічне переосмислення підходів до управління енергетичною сферою задля забезпечення її стійкості, енергонезалежності та інтеграції до європейського енергетичного простору. Метою статті є аналіз сучасного стану енергетичної сфери України, визначення основних проблем у публічному управлінні сектором енергетики, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного управління, спрямованих на децентралізацію, інтеграцію відновлюваних джерел енергії та зміцнення енергетичної безпеки. У процесі дослідження використано методи системного й порівняльного аналізу, статистичного узагальнення, а також експертного оцінювання. Джерелами даних стали офіційні звіти, аналітичні дослідження, нормативно-правові акти та відкриті дані про стан енергетичного сектору. Досліджено структурні зміни в енергетичному міксі України, спричинені війною, та виявлено визначальні проблеми публічного управління, серед яких недостатня ресурсна підтримка децентралізації енергетики, критичні прогалини в упровадженні відновлюваних джерел енергії, низька ефективність антикризових заходів. Запропоновано практичні рекомендації для модернізації системи управління енергетичним сектором. Основний акцент зроблено на розвитку децентралізованої генерації, активізації ролі громад у формуванні місцевої енергетики, інтеграції відновлюваних джерел енергії, а також цифровізації управління енергетичними процесами. Ефективне управління енергетичним сектором в умовах сучасних викликів потребує трансформаційних змін, що охоплюють децентралізацію, енергоефективність та інтеграцію інноваційних підходів. Розроблені рекомендації сприятимуть досягненню енергетичної незалежності України, забезпеченню стійкості національної енергетичної системи та її інтеграції до європейського енергетичного простору, що є основними пріоритетами в контексті післявоєнного відновлення країни.