INSTITUTIONAL CRISIS AS A DETERMINING FACTOR OF THE TRANSFORMATION OF GOVERNANCE RELATIONS IN THE POLITICAL SYSTEM OF SOCIETY
DOI:
https://doi.org/10.32782/2414-4436/2024-2-2Keywords:
institution, institutional crisis, political crisis, public administration, political system, social transformationsAbstract
Actuality. The study of the political sphere peculiarities of society's functioning and government relations in it allows us to note that the crisis from the state of emergency of the political system has turned into one of the defining features of the socio-political processes of nowadays. Both foreign and Ukrainian scientists analyse the crisis aspects of the functioning of particular institutions of the national and supranational political systems, as well as the general condition of society under the influence of challenges of a political and non-political nature. In our opinion, it is important more thoroughly investigate the connection between social transformations, the formatting of the political system and the functioning of government institutions in order to monitor and neutralize the impact of crisis trends on them. Purpose. The purpose of this research is to analyse the social and political foundations of the unfolding of institutional crises in the structure of governmental relations and their consequent transformation within the framework of the political system of society. Results. It is proved that the scientific study of institutional crises in government relations originates from the date of the development of modern political systems and the establishment of power institutions as decisive participants in the political process. The functioning of both the institutions of the political system and the institutions of state power is determined and, accordingly, should be studied within the framework of the analysis of a wide range of social and political phenomena and processes. The institutional structure appears as an applied object of governmental influence with the intention of transforming the entire system of social relations, since both the political system and society cannot be reformed purposefully. Spontaneous macro-social processes, informal aspects of the political system functioning significantly affect relations in the government system, the peculiarities of its institutionalization and development, which allows us to single out certain stages of qualitatively new transformations in it.
References
Андрієвський Т. Г. Криза інституту демократії в умовах гібридної війни: електоральний ракурс. Сучасне суспільство. 2019. Вип. 1 (17). С. 4–15. DOI: https://doi.org/10.34142/24130060.2019.17.1.01
Велика українська енциклопедія. Тематичний реєстр гасел з напряму «Соціологічні науки» / за заг. ред. д. і. н., проф. А. М. Киридон. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2018. 194 с.
Головаха Є. Українське суспільство: шляхи трансформації. Український соціологічний журнал. 2016. Вип. 15–16. № 1–2. С. 26-30.
Головаха Є., Паніна Н. Основні етапи і тенденції трансформації українського суспільства: від перебудови до «помаранчевої революції». URL: http://www.sociology.kpi.ua/wp-content/uploads/2019/02/Golovaha_Panina_narancsos_186.pdf
Забєліна І. О. Теорія кризи владних інститутів як складова кризи суспільства й управління. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2015. Вип. 4. С. 60–64.
Кармазіна М. С. Політичні партії України у процесі виборів президента України 2019 року / Демократизація політичних інститутів і суспільний розвиток в Україні. Збірник наукових праць / за ред. О. О. Рафальського, О. М. Майбороди. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2019. C. 149–186.
Клим І. М. Політична криза: аналіз і технології врегулювання в сучасній Україні : дис... канд. політ. наук : 23.00.02 / Львівський національний ун-т ім. В. Стефаника. Львів, 2012. 247 с.
Коментар IFES в Україні: Про безперервність повноважень Президента в Україні у воєнний час, коли проведення виборів неможливе. 20 травня 2024 року URL: https://www.ifesukraine.org/wp-content/uploads/2024/05/ifes-comment-continuity-of-presidential-powers-in-wartime-uk-ok-raine-while-elections-areon-hold-d1-2024-05-20-ukr-1.pdf
Копинець Ю. Інституційна криза політичних партій на початку ХХ століття та характеристика сучасних тенденцій їх розвитку. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2020. Вип. 30. С. 146–153. DOI: https://doi.org/10.30970/PPS.2020.30.20
Кропивницький Р. Роль і місце органів місцевого самоврядування в кризових комунікаціях інституцій публічного сектору. Науковий вісник: Державне управління. 2022. № 2 (120). С. 87–107. DOI: https://doi.org/10.33269/2618-0065-2022-29120-87-107
Лисенко Ю. В., Манелюк Ю. М. Політичний конфлікт і політична криза держави як чинники політичної трансформації. Політикус. 2022. Вип. 6. С. 18–23. DOI: https://doi.org/10.24195/2414– 9616.2022-6.3
Мілюкова А. О. Етапи та основні тенденції політико-інституційних перетворень в Україні. Актуальні проблеми політики. 2014. Вип. 51. C. 166–176.
Орел М. Г. Місія суб’єктів публічного управління у сфері політичної безпеки щодо забезпечення стійкості соціального порядку. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 1. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2019.1.22 URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1367
Політологія: навчальний енциклопедичний словник довідник для студентів ВНЗ I-IV рівнів акредитації / pа наук. ред. д-ра політ. н. Н. М. Хоми. Львів : «Новий Світ – 2000», 2014. 779 с.
Суший О. В. Націєтворчий процес у координатах соцієтальної кризи в Україні. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2019. Вип. 43 (46) С. 7–19.
Федоренко В. Демократія, демократизація та феномен «електоральної революції» 2019 року в Україні. Право України. 2019. № 11. С. 200–224. DOI: https://doi.org/10.33498/louu-2019-11-200
Хандій О. О. Напрями державної політики з підтримки різних груп населення та підприємств під час пандемії COVID-19. Управління економікою: теорія та практика. Вип. 2020. 2020. С. 3–18. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.3-18
Чернишевич О. В. Інститут президенства в контексті конституційної реформи 2004 року: вимога часу чи шлях виходу з політичної кризи. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». 2020. Вип. 152 (№ 1). C. 84–88.