ЕРГОНОМІЧНА ОЦІНКА РУЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/EIS/2023-104-7Ключові слова:
ручний інструмент, ергономіка, чек-лист, алгоритмАнотація
Метою дослідження є розроблення алгоритму з перевірки ручного інструменту на ергономічність для працівників лісового господарства. Методи. Для перевірки ергономічності шести ручних інструментів працівників лісового господарства був розроблений алгоритм, який складається з п’яти кроків: складання переліку характеристик ручного інструменту, підбору групи експертів і ручного інструменту різних марок, проведення оцінювання ергоно- мічності, аналізу отриманих оцінок і розробки рекомендацій. Для створення чек-листа були використані рекомендації стандартів ДСТУ 7895:2015. Дизайн і ергономіка. Правила оцінювання ергономічного рівня якості промислової продукції, а також ДСТУ 7251:2011. Дизайн і ергономіка. Вимоги дизайну й ергономіки. Номенклатура та порядок вибору. Результати. Розроблено алгоритм з оцінки ергономічності ручного інструменту, основною відмінніс- тю якого від наявних є чек-лист, що містить 16 основних показників для визначення зручності та ком- фортності використання знарядь праці. Наведено результати оцінки ергономічності декількох ручних інструментів, які застосовуються на підприємствах лісного господарства, трьома групами учасників (фахівців, досвідчених і початківців), що дозволило встановити придатність розробленого чек-листа, навести рекомендації щодо його подальшого вдосконалення. Показано, що розбіжність між оціночними балами між групами дослідників зумовлена незрозумілістю шкал, а також не погодженням із ключовими показниками, наведеними в чек-листі. Наукова новизна. Науково обґрунтовано доцільність застосування контрольних показників для визначення ергономічності ручного інструменту через обробку результатів опитування учасників дослідження. Практична цінність. Розроблено алгоритм з оцінки ергономічності ручного інструменту з відповідним чек-листом.
Посилання
Ергономічний аналіз ручного інструменту для умов автосервісу. Метод дослідження. Ч. 1 / Н.А. Бородіна та ін. Автошляховик України : науково-виробничий журнал. 2020. № 3. С. 7–12. DOI: 10.33868/0365-8392-2020-3-263-7-12.
Ергономічний аналіз ручного інструменту для умов автосервісу. Результати досліджень. Ч. 2 / Н.А. Бородіна та ін. Автошляховик України : науково-виробничий журнал. 2020. № 4. С. 10–12. DOI: 10.33868/0365-8392-2020-4-264-10-21.
A Checklist for the Ergonomic Evaluation of Nonpowered Hand Tools / A. Dababneh et al. Journal of Occupational and Environmental Hygiene. 2004. № 1 (12). D135 – D145. DOI: 10.1080/15459620490883150.
Ergonomic assessment and hand tool redesign for the small scale furniture industry / R. Jain et al. Materials today processing. 2021. № 44 (6). P. 4952–4955. DOI: 10.1016/j.matpr.2020.12.762.
The Prevention of Industrial Manual Tool Accidents Considering Occupational Health and Safety / R.P. Arciniega-Rocha et al. Safety. 2023. № 9 (3). P. 51. DOI: 10.3390/safety9030051.
Powered-hand tools and vibration-related disorders in US-railway maintenance-of-way workers /E. Johanning et al. Industrial Health. 2020. № 4. 58 (6). P. 539–553. DOI: 10.2486/indhealth.2020-0133.
Березуцький В.В., Ільїнська О.І. Ергономічні особливості забезпечення умов праці в офісах. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія «Інноваційні технології та обладнання обробки матеріалів у машинобудуванні та металургії». 2019. № 11 (1336). С. 15–21. URL: https://repository.kpi.kharkov.ua/items/c5c8e369-2b5e-4f24-b724-fb8cd3679a5f.
The handbook of human factors and ergonomics methods / N. Stanton et al. CRC Press LLC. Washington, USA, D.C., 2005. 764 p. URL: https://ftp.idu.ac.id/wp-content/uploads/ebook/ip/BUKU%20ERGONOMI/BUKU%20INGGRIS/Handbook%20of%20HF%20and%20Ergo%20Methods.pdf.
Віткін Л.М., Ролько О.Р. Методика оцінювання ступеню професійного ризику в умовах виробничої діяльності на м’ясопереробному підприємстві. Системи обробки інформації. 2016. № 2. С. 156–159. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2016_2_34.
Деревянко Б.В. Щодо мінімізації суб’єктивізму при наданні платних послуг приватним особам вищими навчальними закладами системи МВС. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2012. № 3 (50). С. 204–212. URL: https://repository.ndippp.gov.ua/handle/765432198/331.
Цимбал Н.А., Донченко С.В. Застосування методу ергономічного дизайну для розробки спецодягу зварювальників суднобудівної галузі. Актуальні проблеми сучасного дизайну : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 20 квітня 2018 р., м. Київ. Київ : КНУТД, 2018. Т. 1. С. 418–421. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10596.
Осадча К.П., Осадчий В.В. Аналіз досвіду змішаного навчання в іноземних закладах вищої освіти. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems. 2022. № 60. P. 410–420. DOI: 10.31652/2412-1142-2021-60-410-420.
Гнатюк Л.Р., Поліщук Я.І. Вплив ергономічних вимог на створення комфорту та зручності ресторанів як закладів громадського харчування. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2014. № 37. С. 125–131. URL: http://repositary.knuba.edu.ua:8080/xmlui/handle/987654321/3931.
Мигаль Г.В., Протасенко О.Ф. Нові поняття сучасної ергономіки. Відкриті інформаційні та комп’ютерні інтегровані технології. 2018. № 79. С. 162–170. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vikt_2018_79_20.
Третякова Л.Д., Остапенко Н.В. Оцінювання ризику у використанні захисного одягу. Проблеми охорони праці в Україні. 2016. № 32. С. 57–66. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/42196.
