ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ У СФЕРІ НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

Анотація

Наукова стаття присвячена висвітленню зарубіжного досвіду запобігання корупційних ризиків у сфері надання публічних послуг. Враховуючі нормативно-правові акти зарубіжних країн виокремлено напрямки удосконалення запобігання корупційних ризиків у сфері надання публічних послуг. Встановлено, в Німеччині, слід назвати створення реєстру корумпованих фірм як дієвим метод боротьби з корупцією, в тому числі у сфері надання публічних послуг. У даному разі Німеччина йде шляхом іноземного досвіду, зокрема ізраїльського. Його сутність полягає у тому, що фірма, яка включена до такого реєстру, позбавляється права виконувати будь-які державні замовлення, стає об’єктом більш пильної уваги з боку правоохоронних органів. Такі заходи, за оцінками парламентарів та урядовців, повністю себе виправдовують. У науковій літературі Німеччини прийнято поділити корупційні діяння на три групи. Ситуативна корупція – це, як правило, спонтанні дії, що відбуваються без планування і є неадекватною реакцією на безпосередньо проведену службову дію на чиюсь користь поза законом та норм або таку, що безпосередньо відбувається за корупційною дією. Структурна корупція – має місце, коли продажність політиків службовців та інших посадовців субсидується протягом тривалого часу або якщо корупція має неодноразовий характер. Корупція як складова частина організованої злочинності є найвищою й найбільш небезпечною формою корупції. Вона виявляється в діях організованої злочинності, що мають на меті поставити державні, суспільні, економічні та політичні установи під контроль злочинних організацій. Зроблено висновок, що наступними шляхими успішної боротьби з корупцією, в тому числі у сфері надання публічних послуг, вироблені світовим співтовариством є: чітке регламентування дій та етичних стандартів діяльності посадових осіб усіх рівнів, в тому числі у сфері надання публічних послуг та відповідальність за їх порушення; відкритість влади, прозорість та зрозумілість процедур прийняття державних рішень, в тому числі у сфері надання публічних послуг; дієві механізми контролю за діяльністю державних органів з боку громадянського суспільства; свобода слова, свобода та незалежність засобів масової інформації.