ПРАВОВА ПРИРОДА МЕДІАЦІЇ ТА ПРАКТИКА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИРІШЕННЯ ПОДАТКОВИХ СПОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/LST/2023-2-1Ключові слова:
вирішення податкового спору, медіація, оподаткування, податкова система, податковий конфлікт, податковий обов’язок, податковий спір, податкові відносини, податок, судове вирішення спору.Анотація
країнах світу через застосування медіації. Охарактеризовано процедури проведення медіації у Німеччині, Нідерландах, Франції, Фінляндії, Італії, Ірландії, Сполучених Штатах Америки, Великобританії та Австралії. Виявлено спільні та відмінні риси вирішення податкових спорів у цих країнах із залученням медіаторів. Констатовано відсутність цілісного нормативно закріпленого механізму, що дозволив би вирішувати податкові спори в Україні через застосування медіації. Це актуальна проблема, оскільки є потреба в альтернативному механізмі вирішення податкових спорів. Акцентовано увагу на позитивних рисах медіації, які чітко проявляються у країнах, що використовують такий інститут на законодавчому рівні. Медіація визначається як процес, у рамках якого спір вирішується за допомогою медіатора, основним завданням якого є координація дій конфліктуючих сторін для обрання найкращого варіанту розв’язання суперечки, який враховував би їхні інтереси. Його призначення – сприяти процесу формування рішення, яке буде прийнятне для обох сторін податкового конфлікту, вирішуючи їх розбіжності в межах правових відносин. Досліджено цілу низку існуючих у науковій літературі підходів до визначення суті медіації. Різні автори пропонують своє бачення суті медіації, проте системний їх аналіз дозволяє виокремити загальні риси. Медіація є процесом, де сторони конфлікту, з використанням допомоги нейтрального фасилітатора – медіатора, активно долають спір, що між ними виник. Основні риси медіації включають незалежність та нейтральність медіатора, добровільну участь у процесі медіації, гарантію конфіденційності всіх даних, які виявляються в ході медіації, а також повний контроль з боку учасників над ходом вирішення спору і його результатами.
Посилання
Башняк О. С. Принципи оподаткування та їх реалізація у податковому законодавстві України : дис. … канд. юрид. наук. Харків, 2005. 190 с.
Белінська О. В. Медіація – альтернативне вирішення спорів. Вісник Вищої ради юстиції. 2011. № 1(5). С. 158–159.
Білуга Сергій Генеза наукової думки щодо форм розв’язання конфліктів за участю третьої сторони: від «совісного» суду до досудового вирішення публічно-правових спорів. European political and law discourse. Volume 2. Issue 1. 2015.
Бобровник С. В. Компроміс і конфлікт у праві: антрополого- комунікативний підхід до аналізу: монографія. Київ : Юрид. думка, 2011. 384 с.
Бортняк В. А. Проблемні питання трактування поняття податковий борг. Університетські наукові записки. 2007. № 4(24). С. 310–313. 6. Губіна Г. Специфіка судового розгляду спорів з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності податкових органів за участі медіатора (досвід країн ЄС). ІІ Міжнародна науково-практична конференція: «Судовий розгляд податкових і митних спорів: проблеми, виклики, пріоритети» (м. Київ, 4–5 липня 2019 року). Київ, 2019. 354 с
Дендорфер Р. Медіація у Німеччині: структу¬ра, особливості і сучасний стан. Комерційна медіація: теорія і практика : збірник статей / під. ред. С. Загайнової, В. Аболоніна. Інфоропік Медіа, 2012. С. 1–27.
Єрьоменко Г. Податкова медіація: досвід і перспективи впровадження / Г. Єрьоменко, А. Заїченко. Юрист & Закон. 2014. № 25. 27 с.
Єрьоменко Г. Медіація як спосіб вирішення спорів. URL: http://innovations.com.ua/uk/ interview/6/39/ 374.
Комплексний аналіз поточного контексту, бар’єрів та можливостей для розвитку медіації з рекомендаціями щодо розвитку та впровадження медіації в Україні. Програма реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» (New Justice). 2019. URL: https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2019/11/ New- Justice_Comprehensive_Analyses_on_-Mediation_-for_Ukraine_Ales_Zalar_UKR.pdf
Красіловська В. Умови застосування медіації для врегулювання спорів з органа¬ми публічної влади: вітчизняний і зарубіжний аспекти. Теорія та практика державного управління. 2015. Вип. 4(51). С. 1–8.
Кузьміна М. Юридичний конфлікт: теорія і практика вирішення, 2013. С. 59-60.
Курило В. О. Альтернативні процедури вирішення податкових спорів: порівняльно-правовий аналіз. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». 2016. № 4. С. 58–67. С. 61
Лисенко О. М. Посередництво (медіація) як ефективна технологія розв’язання конфліктів за участю третьої сторони. Вісн. Одеського ін-ту внутр. справ. 1998. № 4. С. 154–158.
Поліщук М. Я. Поняття медіації як альтернативного методу вирішення спорів. Держава і право. Серія «Юрид. і політ. науки». 2014. Вип. 65. С. 134–139.
Притика Ю. Д. Теоретичні проблеми захисту прав учасників цивільних правовідносин в третейському суді : автореф. дис. … докт. юрид. наук. Київ, 2006. 21 с.
Рекомендація Rec (2001) 9 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо альтернатив судовому розгляду спорів між адміністративними органами й сторонами – приватними особами / Ухвалено Комітетом Міністрів Ради Європи на 762 засіданні заступників міністрів 5 вересня 2001 року. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/Rec_2001_9_2001_09_05.pdf
Bobrowicz M. Mediacje gospodarcze – jak mediowaz i przekonywaz. Warszawa, 2004. P. 13–14.
Folberg J. Resolving disputes. Theory, practice and law / D. Golann, L. Kloppenberg, T. Stipanjwich. New York, 2005. 450 p. С. 138.
Kavalne S., Saudargaite I. Mediation in disputes between public authorities and private parties: comparative aspects. Jurisprudencija. 2011. № 18. Р. 251–265.
Kovach K. Mediation. Principles and Practice. Third Edition. Saint Paul, 2004. 15 p.
Mediation Act 2017. URL: https://www.irishstatutebook.ie/eli/2017/act/27/enacted/en/html
Moore Ch. W. The Mediation Process: Practical Strategies for Resolving Conflict, 3rd., San Francisco, 2003. 15 p.
