ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ РЕЄСТР: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/LST/2024-2-2Ключові слова:
публічний електронний реєстр, інформаційно-комунікаційна система, реєстрова інформаціяАнотація
18 листопада 2021 року був прийнятий Закон України «Про публічні електронні реєстри», який, зокрема, містить легальне визначення публічного електронного реєстру. Комплексне розуміння цього поняття є важливим для відмежування публічних електронних реєстрів від інших баз даних, які можуть функціонувати. З огляду на це необхідно визначити, яким ознакам має задовольняти інформаційно-комунікаційна система, щоб розглядатися як публічний електронний реєстр, та проаналізувати ці ознаки. Метою статті є проаналізувати поняття публічного електронного реєстру шляхом виділення та характеристики його ознак. Для досягнення мети спершу аналізуються ознаки публічного електронного реєстру, що безпосередньо слідують з його легального визначення. Надалі розкриваються аспекти публічності електронних реєстрів, які дозволяють відмежувати публічні електронні реєстри від інших інформаційно-комунікаційних систем. У дослідженні застосовуються прийоми формальної логіки (індукція, дедукція, аналіз, синтез, узагальнення, аналогія), завдяки яким аналізується поняття публічного електронного реєстру шляхом виділення та характеристики його ознак. Наукова новизна проявляється в тому, що стаття надає аналіз ознак публічного електронного реєстру – тих, що безпосередньо слідують з його легального визначення, а також тих, через які розкривається публічність електронних реєстрів. Автор робить висновок, що публічний електронний реєстр можна визначити як інформаційно-комунікаційну систему, що перебуває у власності держави, територіальної громади або саморегулівної організації, виконує функції зі збору, накопичення, захисту, обліку, відображення, оброблення та надання реєстрової інформації, яка є доступною, повною, актуальною та презюмується достовірною. Ознаками публічного електронного реєстру є такі: публічний електронний реєстр є інформаційно-комунікаційною системою; публічний електронний реєстр виконує функції зі збору, накопичення, захисту, обліку, відображення, оброблення та надання інформації; публічний електронний реєстр виконує такі функції щодо конкретно визначеної реєстрової інформації; публічний електронний реєстр перебуває у власності держави, територіальної громади або саморегулівної організації; створення публічного електронного реєстру пов’язано з нормотворчою діяльністю уповноважених органів і має відбуватися виключно з урахування об’єктивно існуючих потреб; значення публічного електронного реєстру проявляється в тому, що його реєстрова інформація є доступною, повною, актуальною та презюмується достовірною.
Посилання
Про публічні електронні реєстри : Закон України від 18.11.2021 № 1907-IX зі зм. та доп., внес. зг. із законами України; станом на 01.01.2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1907-20 (дата звернення: 07.05.2024).
Марущак А. І., Петров С. Г. Зміст поняття «державні електронні інформаційні ресурси». Інформація і право. 2018. № 4 (28). С. 15–21.
Комаров О. В. Електронна взаємодія державних інформаційних ресурсів як базова передумова розвитку електронних послуг. Правова позиція. 2021. № 2 (31). С. 26–29. DOI https://doi.org/10.32836/2521-6473.2021-2.5.
Боровікова В. С. Публічні електронні реєстри у системі правового регулювання. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2024. № 1. С. 101–107. DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2024-1-13.
Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах : Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР зі зм. та доп., внес. зг. із законами України; станом на 04.04.2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/80/94-вр (дата звернення: 07.05.2024).
Булат Н. М. Поняття та ознаки публічного електронного реєстру. Актуальні питання юридичної науки в дослідженнях молодих вчених: збірник матеріалів Всеукраїнської науковопрактичної конференції до Дня науки та 30-річчя Національної академії правових наук України (м. Київ, 18 травня 2023 р.). Одеса : Видавництво «Юридика», 2023. 1168 с. С. 217–219.