СВІТОВІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ МАЙНОВИХ ПРАВ ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Анотація

Метою наукової статті визначено встановлення світових стандартів захисту майнових прав переміщених осіб. Визначено, що реституція майнових прав внутрішньо переміщених осіб державами-членами має через: забезпечення ефективності відшкодування через реституцію або компенсацію (де це потрібно) вартості залишеного майна шляхом прийняття таких заходів: компенсація моральної шкоди, пов’язаної з обставинами, через які сталося або затяглося переміщення та виселення; відшкодування шкоди, завданої внаслідок переміщення та відсутності доступу до полишеного майна, як-от втрата доходу та витрати, яких не було б, якби вони не були змушені покинути свій дім; компенсація за незаконне знищення чи пошкодження нерухомого майна чи втрата значного рухомого майна, спричинені діями або бездіяльністю органів влади, до юрисдикції яких належить таке майно; заходи для допомоги та відновлення, що сприяють довготривалим рішенням, як-от створення безпечних умов, реконструкція будинків та інфраструктури в місцях, куди повертаються люди, соціальна й економічна підтримка всіх переміщених осіб, незалежно від того, чи повернуться вони у свій дім; публічне визнання органами влади відповідальності за порушення прав людини, пов’язаних із переміщенням, детальне розслідування та розголошення інформації про такі порушення, а також порушення, за які окремих винуватців потрібно притягнути до відповідальності. Зроблено висновок, що держави-члени відповідно до Резолюції ПАРЄ № 1708 (2010) мають забезпечувати ефективні засоби правового захисту та відшкодування за втрату доступу та прав на майно включені в ширші програми компенсації за неодноразові порушення прав людини. Підкреслено, що висвітлені стандарти із захисту майнових прав переміщених осіб є нормативним підґрунтям для напрацювання та поступового впровадження механізму реституції для громадян України, що постраждали внаслідок російської збройної агресії.