ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРЕГЛЯДУ ПІДХОДІВ ДО ЗАКОНОДАВЧОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ВІДХОДИ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/LST/2024-4-3Ключові слова:
правове регулювання, право навколишнього природного середовища, право власності, управління відходами, стихійні сміттєзвалища, поняттяАнотація
Метою статті визначено обґрунтування перегляду підходів до законодавчого визначення поняття «відходи». До об’єктивних причин низької ефективності здійснення політики із управління відходами віднесено: наявну практику утворення сміттєзвалищ, де відходи збираються та утилізуються безсистемно; наявність значної кількості ресурсоємних виробництв, від діяльності яких утворюються відходи, в тому числі так звані техногенні родовища корисних копалин, чи техногенні відходи, які можуть та повинні використовуватися як вторинна мінерально-ресурсна сировина; відсутність сміттєпереробних підприємств, що знецінює діяльність із сортування відходів; створення так званих відходів «війни» як наслідку російської військової агресії на території України, що призводить як до забруднення значних площ країни; неналежний облік та інвентаризація сміттєзвалищ та інших місць зберігання відходів, їх утилізаціїАвтором зроблено висновок, що запровадження в дію Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» відноситься до превентивних заходів мінімізації утворення відходів, створення умов для екологізації виробництв та побудови економіки замкненого циклу, що визначається як один із пріоритетів здійснення європейської політики у сфері охорони довкілля, де вимагається створення умов для запровадження безвідхідних технологій (положення Директиви 2008/98/ЄС про відходи, де встановлено чітку пріоритетність у цій сфері, а саме: запобігання утворенню, підготовка до повторного використання, перероблення або інший тип утилізації відходів й лише в останню чергу – їх видалення). Автором обгрунтовано власний підхід до перегляду розуміння категорії «відходи» як «будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися, та несе відповідальність за вжиття заходів із мінімізації їх утворення, вжиття заходів із створення умов для їх рециклінгу», що вимагає внесення змін до статті 1 Закону України «Про управління відходами».
Посилання
Кустовський Є. О., Лавріненко В. М. Порівняльний аналіз підходів до поводження з відходами в Україні та ЄС. Інновації у сфері поводження з відходами: досвід та практика. Матеріали науково-практичної конференції, 16 квітня 2019 року. Київ: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2019. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/24454/1/Innovatsii%20U%20Sferi%20Povodzhennia%20Z%20Vidkhodamy%20Dosvid%20Ta%20Praktyka_2019.pdf
Аналіз стану сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2022 рік. URL: https://mtu.gov.ua/news/34323.html
Про управління відходами: Закон України від 20 червня 2022 року № 2320-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text
ДОСТ 4462.0.01:2005 «Поводження з відходами. Терміни та визначення понять». Київ: Держспоживстандарт України, 2007. 18 с.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення: Закон України від 16 липня 2024 року № 3855-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-20/print
Легеза Ю. О. Дозвільно-ліцензійне провадження у сфері використання природних ресурсів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2017. Вип. 25. С. 35–40.
Directive 2008/98/EC of the European Parliament and of the Council of 19 November 2008 on waste and repealing certain Directives (Text with EEA relevance). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32008L0098