ЄВРОПЕЇЗАЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/LST/2025-1-1Ключові слова:
представницька демократія, демократія, представницькі органи, парламентаризм, Президент України, Конституційний Суд України, європеїзаціяАнотація
Продемонстровано, що європейські стандарти управління та демократії, які Україна прагне імплементувати, зосереджуються переважно на реформуванні парламенту. Це зумовлено необхідністю зміцнення представницької демократії та забезпечення ефективної законодавчої діяльності. У багатьох європейських країнах глава держави виконує переважно символічні або церемоніальні функції, що зменшує потребу в детальних рекомендаціях щодо цього інституту. Основна увага приділяється парламенту як ключовому інституту, що визначає законодавчу та представницьку функції держави, тому його реформа є більш пріоритетною в контексті підвищення ефективності управління та відповідності демократичним стандартам. Узагальнено, що органи Європейського Союзу висувають як одну з умов членства України в ЄС комплексну реформу формування та функціонування Конституційного Суду України. Вони вважають доцільним розпочати цю реформу з врегулювання ролі Глави держави та інших центральних органів публічної влади у відборі кандидатів на посади суддів єдиного органу конституційної юрисдикції. Європейська Комісія повністю погоджується з позицією Венеційської комісії, що надає її документам обов’язковий характер для України щодо цього питання. Визначено два основні вектори європеїзації відносин між Президентом України та Конституційним Судом України: а) продовження моніторингу всіх дій Глави держави, пов’язаних із формуванням цього органу; б) заміна Президента України у процесі призначення суддів Конституційного Суду України на Верховну Раду України. Щодо першого вектору зазначено, що заходи конституційної реформи спрямовані на створення чіткої системи для ефективного та незалежного відбору суддів Конституційного Суду України. Це має зміцнити довіру до суду, але вимагає уважного моніторингу для запобігання зловживанням і дотримання принципів верховенства права та демократичного управління. Це є важливим кроком на шляху до виконання умов для членства України в Європейському Союзі.
Посилання
Гораджаєв О. Я. Конституційні права і свободи людини і громадянина в країнах і міжнародно-правові стандарти : автореф. дис. … канд. юрид. наук. Одеса, 1998. 22 с.
Доповідь про правовладдя: Ухвалено Венеційською Комісією на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25–26 березня 2011 року). URL: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDLAD(2011)003rev2-ukr
Дубас В. В. Вплив практики Європейської комісії «За демократію через право» на розвиток конституціоналізму в Україні: дис. ... доктора філософії в галузі права знань 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право». Львів, 2022. 284 с.
Кондратенко О. Інститут Президента України: динаміка сфер компетенції. Політичні дослідження / Political Studies. 2023. № 1. С. 87–107.
Легеза Ю. О. Свобода та розумність як правові цінності сучасного цифрового європейського суспільства. Law. State. Technology. 2024. № 3. С. 9–13.
Мартинюк Р. Теоретико-правові підходи до визначення конституційно-правового статусу президента у змішаній республіці. Актуальні питання реформування правової системи України: Збірник наукових статей за матеріалами VІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 2010 р., 4–5 червн.: Луцьк : Волинська обласна друкарня. 2010. Т. 1. С. 220–222.
Пояснювальна записка до Проекту Закону про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства, реєстр. № 4288 від 29 жовтня 2020 р. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70282
Проект Закону про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства, реєстр. № 4288 від 29 жовтня 2020 р. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70282
Савчин М. В. Інституційна спроможність під час і після війни. URL: https://zbruc.eu/node/116584?fbclid=IwAR2I83uiKhBF51au27PSavA5FWPYUK8XFZpkkgjVRl0ijAGb4tx5U1Xh1Zc
Чоудрі С., Седеліус Т., Кириченко Ю. Напівпрезиденціалізм та інклюзивне врядування в Україні: пропозиції для конституційної реформи. К.: Центр політико-правових реформ, 2018. 74 с.
Mishyna N. Decentralization: European court of human rights’ judgements implementation. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2023. № 32. Р. 94–99.
Mishyna N. V. Role of local and regional authorities in the implementation of ECtHR judgments: bibliographical review. Юридичний вісник. 2023. № 3. С. 146–151.
Qaracayev C. Axiological Function оf The Constitutional Court оf The Republic оf Azerbaijan. Juris Europensis Scientia. 2022. №3. C. 135–138.